Реінтеграція Донбасу
16 квітня 2016 р.В українському уряді з’явилась нова посада, якої раніше не було в складі Кабміну - міністр з питань окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб. Які саме завдання стоятимуть перед міністерством, поки що не зрозуміло, бо тільки за місяць уряд має намір представити деталізований план своєї роботи. "В уряду є бачення яким чином питання реінтеграції Донбасу будуть опрацьовуватися", - зауважив міністр закордонних справ України Павло Клімкін.
Поспілкуватись з міністром кореспонденту DW вдалось у кулуарах Київського безпекового форуму, який відбувся 14-15 квітня. Клімкін додав, що західні партнери готові підтримувати відбудову тимчасово окупованих територій Донецької та Луганської областей, як тільки-но вони будуть деокуповані.
Багато політичних "але"
Утім, аби реінтеграція цих територій почалася, передусім мають бути виконані мінські домовленості, зокрема пройти місцеві вибори за українськими законами. На цьому наполягають і європейські партнери України. Однак нині ніхто не може сказати, коли будуть створені передумови для виборів. "У цьому напрямку жодних кроків не може бути, якщо не буде гарантій безпеки, - сказав керівник робочого штабу з питань України міністерства закордонних справ Німеччини Йоганнес Реґенбрехт, виступаючи на Київському безпековому форумі. - Спочатку має бути місія з оцінки безпеки на всіх окупованих територіях. Але для цього мають бути гарантії безпеки з боку Росії".
У Києві заявляють, що ключ, який відкриває можливість для проведення виборів на окупованих територіях Донбасу, лежить у Москві. "Ми маємо домовитися, про безпекові передумови та те, на яких засадах ми будемо проводити там вільні й чесні вибори. Поки що такої домовленості немає, оскільки Росія відкидає можливість проводити там вибори за участю українських політичних партій, ЗМІ, де буде нормальне адміністрування виборів", - заявив Клімкін.
Західні партнери України запевняють, що зберігатимуть тиск на Росію. Заступник Генерального секретаря НАТО Александер Вершбоу заявив, виступаючи на Київському безпековому форумі, що Альянс не співпрацюватиме з Росією поки вона не піде з Донбасу і не поверне Україні Крим. "Сьогодні ситуація в Україні є дуже складною. Росія та її поплічники регулярно порушують режим припинення вогню на Донбасі. Тому світовій спільноті потрібно постійно чинити тиск на неї з тим, щоб вона повністю дотримувалась вимог визначених мінськими домовленостями. І поки вона цього не робитиме, ми зберігатимемо тиск", - зауважив Вершбоу.
Санкції допоки триватиме агресія
Всередині літа перед Європейським Союзом у чергове постане питання, чи продовжувати санкції проти Росії. І позитивне рішення в цьому питанні значною мірою залежить від України, нагадує Йоганнес Реґенбрехт натякаючи, що Верховна Рада мала б виконати свою частину мінських домовленостей та таки ухвалити закон про особливий статус Донбасу.
"Звісно, ми розуміємо, що вибори на Донбасі не можуть бути проведені під дулами автоматів. Водночас ми повинні будемо прийняти рішення про продовження санкцій. Для цього потрібна одностайність 28 країн ЄС. Ми готові взяти на себе лідерську функцію разом з Францією та іншими європейськими партнерами, але ми потребуємо певної вашої допомоги, аби Німеччина переконала інших партнерів з ЄС надати вам належну допомогу", - сказав керівник робочого штабу з питань України міністерства закордонних справ Німеччини.
При цьому колишній голова комітету з питань оборони та безпеки Великобританії Малкольм Ріфкінд переконаний, що така допомога Україні має надаватися без застережень. "Жорсткі санкції проти Російської Федерації, які застосовуються США та європейськими країнами, мають бути продовжені допоки триває агресія російської сторони", - сказав Ріфкінд.
Разом з тим, і політики, і експерти, сходяться на тому, що думати про реінтеграцію українського сходу поки що зарано. Колишній постійний представник України у ЄС Андрій Веселовський вказує на те, що в українському суспільстві немає одностайності, як повертати Донбас і чи потрібно це робити взагалі.