Допомога ЄС Україні: кого і що перевіряли аудитори

Звіт "Допомога ЄС Україні" став першою ґрунтовною ревізією фондів, витрачених на підтримку України. Як розповів DW Шабольч Фазакас, член Європейської рахункової палати, відповідальний за підготовку цього 60-сторінкового документу, аудитори витратили на його підготовку півтора року. Ревізія охопила період між 2007 та 2015 роками - відповідно до бюджетних циклів ЄС. Влаштувати її в Брюсселі вирішили, щоби зрозуміти - наскільки добре розуміють потреби України і чи дійсно фінансують саме ті галузі, на які можуть справити найбільший реформаторський вплив.

Куди пішли гроші?

Потреба в ревізії, пояснює Шабольч Фазакас, виникла, коли ЄС внаслідок подій на Євромайдані ухвалив "безпрецедентно швидке й щедре рішення" - виділити Україні 11,2 мільярда євро. Тоді не встигли визначити, на які конкретно програми або реформи виділяють гроші, пояснює аудитор, було лише загальне розуміння того, що кошти Україні необхідні. "Діяти треба було швидко, адже існувала велика потреба у невідкладній допомозі, як-от підтримці бюджету, без якої система просто розвалилась би", - розповідає Фазакас. Тоді ж постало питання, наскільки ефективною та адекватною була попередня фіндопомога ЄС: до 2015 року Брюссель надав Україні на різні проекти близько п'яти мільярдів євро.

Зрештою проаналізували три основні напрями європейської допомоги - реформування системи публічних фінансів, антикорупційні заходи та реформування ринку газу. Висновки аудиторів виявилися не надто райдужними: процес змін в Україні відбувається повільно, а самі зміни - не надто певні. Найбільша кількість зрушень в усіх трьох сферах припала, за даними звіту, на 2014-2015 роки. Однак і в цей період чимало реформ відбувалося під значним тиском громадськості та європейських партнерів. Як приклад автори звіту наводять дев'ятимісячне зволікання української влади з ухваленням антикорупційних законів.

Фазакас зауважує, що завданням аудиторів було "перевірити не уряд України, не Порошенка, а діяльність європейських інституцій", однак звіт значною мірою відображає тенденції, що домінують в Україні. Аудиторам бракувало доказів і фактів реалізації задекларованих владою реформ, про що вони відкрито написали.

Окремим пунктом автори звіту відзначили аспекти, що заважають змінам, а відтак і ставлять під питання доцільність європейської допомоги. Одним з ключових, говорить Фазакас, залишається значний вплив олігархів на економіку та політику України. "Це специфічно українське явище, деякі з них фактично домінують у цілих галузях. Деяких було усунуто з ринків, дехто зміцнив позиції. У нас склалося таке враження, що ці олігархи - нові чи старі - продовжують впливати на політику, і не завжди на користь процесу реформ, якого вимагає ЄС", - уточнює Фазакас. 

Висновки аудиторів

Усі зауваження та міркування аудитори зрештою звели до п'яти рекомендацій для Єврокомісії. А саме, європейським чиновникам, які допомагають Україні реформувати систему публічних фінансів, порадили приділяти увагу не тільки технічним деталям, а й діалогу з громадськістю в Україні. "Бюджетні гроші не лише мають витрачатися належним чином, а й цей факт має наголошуватися публічно", - пояснює Фазакас. Серед інших рекомендацій Брюсселю, розповідає аудитор, - він і колеги порадили процес надання європейських грошей в Україні зробити більш цільовим, "аби ЄС зміг взяти на себе ризики і відповідальність за втілення реформ".

Також Рахункова палата радить Єврокомісії розробити чіткіші критерії для розподілу грантів в Україні, щоби цей процес не тривав надто довго. Четверта порада - робити акцент на результатах та ефективності реформ. Стосується це, передусім, антикорупційних проектів та ініціатив. Остання рекомендація - і далі приділяти увагу реформуванню одного з найбільш корумпованих в Україні секторів - газового. Від успіху в останньому, додає Фазакас, залежить європейська енергетична безпека, про що не слід забувати.

На "роботу над помилками" Єврокомісія має рік, веде далі аудитор. Потому Рахункова палата має провести нову перевірку: що з її рекомендацій врахували і яким чином. Поки ж висновки аудиторів у Єврокомісії лише вивчають. А на прохання журналістів прокоментувати звіт відповіли, що на їхню думку, допомога ЄС справила значний внесок у розвиток політичного партнерства та економічної інтеграції України в ЄС. А з урахуванням кризи, що розпочалася 2014 року, вважають цю допомогу суттєвим внеском у стабілізацію ситуації в Україні та реалізацію ключових структурних реформ.

Наслідки для всіх

Раніше чи пізніше, але цей звіт позначиться на подальшій співпраці України та ЄС, вважає експерт аналітичного центру Open Europe Пітер Клепп. Більшою мірою його висновки вплинуть на роботу Єврокомісії, яка краще зрозуміє, як і куди витрачаються гроші європейських платників податків. Адже корупція в Україні - не новина і не таємниця для Євросоюзу, пояснює він.

З іншого боку, "корупційний бік звіту можуть використати сили, які виступають проти надання Україні безвізового режиму", - веде далі Клепп. За його оцінкою, ЄС навіть може відкласти "візове питання" до виборів у Франції: "страх перед Марін Ле Пен і правими настільки великий, що навряд чи в Брюсселі захочуть ризикувати, даруючи українцям безвіз на Різдво".

З іншого боку, додає експерт, звіт Європейської рахункової палати може змусити Брюссель переглянути підходи до допомоги Україні. "Те, що українські посадовці оприлюднили декларації про свої багатства - це позитивний, але маленький крок. Давати гроші країні, в якій неможливо перевірити їхнє використання - лише спосіб посилити корупцію. ЄС не робить українському громадянському суспільству послугу, посилюючи таким чином олігархічну систему", - вважає Клепп. На його думку, набагато кориснішим було би "відкрити ринок ЄС для українського малого й середнього бізнесу, таким чином посиливши цей суспільний прошарок в Україні та закріпивши результати реформ".