Детінізація ринку праці в Україні

Киянка Юлія працевлаштована у столичній IT-компанії, хоча формально вона є приватним підприємцем - зареєстровна як ФОП (фізична особа-підприємець - Ред.). У розмові з DW вона зізнається, що іншого виходу не має: працювати за такою схемою - норма для цієї галузі в Україні. "Це пов'язано із оптимізацією податків", - не приховує дівчина. Та вже невдовзі можуть настати радикальні зміни: уряд Україні анонсував законопроект, розроблений міністерством соціальної політики, що має на меті заборонити бізнесу оформлювати відносини зі співробітниками-ФОПами.

Якщо у відомстві запевняють, що це дозволить краще захистити таких працівників, забезпечивши їх соціальним пакетом - відпустками, лікарняними та відповідними державними гарантіями, - то підприємці, а особливо представники IT-сфери, різко критикують цю ініціативу, називаючи її черговим способом наживи на бізнесі.

Звідки з'явились ФОПи?

Нині вже мало хто пам'ятає, що спрощену систему оподаткування, яка надає ФОП можливість сплачувати п'ять відсотків єдиного податку замість звичайних зборів, а також вести облік за полегшеною процедурою, запровадили ще у 1998 році. У теорії вона мала стати стимулом для розвитку малого бізнесу, але досить швидко підприємці почали використовувати її як спосіб оптимізації податків та реалізації контрабандних товарів без офіційного обліку. Саме з такими аргументами українська влада періодично намагається переглянути ці податкові пільги. У 2010 році спроби ухвалити новий Податковий кодекс навіть викликали масові акції протесту, відомі як "Податковий Майдан".Ініціативи щодо обмеження можливостей, які надає спрощена система оподаткування, продовжують з'являтися, хоча й без особливого успіху.

Реєстрацію ФОП вважають перевагою не лише працедавці, але і багато найманих працівників, яких приваблює можливість отримувати більше за рахунок менших податків у відносно легальний спосіб. Для багатьох це навіть важливіше, ніж наявність соціальних гарантій за трудовим договором.

Внутрішній офшор

Мінсоцполітики України тепер прагне виокремити сім ознак трудових відносин, наявність хоча б трьох з яких дозволить стверджувати, що йдеться не про ФОП, а про найманого працівника "під прикриттям". Наприклад, якщо співробітник виконує роботу в інтересах іншої особи періодично, під контролем замовника, на наданому ним робочому місці, а винагорода за цю працю становить більше 75 відсотків доходу цього підприємця за останні півроку, то йдеться про податкову оптимізацію. За кожного не оформленого належним чином співробітника підприємству-порушникові доведеться заплатити штраф у розмірі 30 мінімальних зарплат, тобто більше 125 тисяч гривень.

Юлія впевнена - ці критерії означатимуть, що чиновники неодмінно класифікують її саме як найману працівницю. Утім "турботу" міністерства про її права вона називає абсурдною. "Так, сфера IT демонструє усі ознаки ухилення від сплати податків, але співробітники, оформлені як ФОП, від цього не страждають: компанії і так надають їм відпустки, лікарняні та в інший спосіб піклуються про них", - запевняє дівчина. 

Водночас міністр соцполітики України Андрій Рева переконує, що IT-індустрії та фрілансерам турбуватися не варто. "Я хочу заспокоїти. Про фізичних осіб підприємців не йдеться, вони як працювали, так і працюватимуть. Але ті, хто намагається використовувати ці державні механізми для мінімізації своїх платежів до бюджету, з ними ми будемо боротися", - сказав він у понеділок, 19 лютого, в ефірі українського телебачення.

Старший економіст та член наглядової ради київського Центру соціально-економічних досліджень "CASE Україна" Володимир Дубровський також вважає, що метою уряду є збільшення податкових надходжень - до п'яти додаткових мільярдів гривень, передусім у вигляді виплат єдиного соціального внеску та податку на доходи фізичних осіб.

Та якою б не була мотивація чиновників, для багатьох підприємців так звана спрощена форма оподаткування стала своєрідним "внутрішнім офшором", нагадує спеціаліст відділу продажу цінних паперів інвестиційної компанії Dragon Capital Сергій Фурса. Це не лише призводить до недоотримання державою податків, але й викривляє конкуренцію, коли нечистоплотні підприємці отримують конкурентну перевагу у порівнянні із тими бізнесменами, що сплачують податки чесно.

Відхід у тінь?

Дубровський, натомість, говорить про позитивний бік спрощеної системи оподаткування. За його словами, ця схема стала своєрідною податковою пільгою для тих українців, робота яких вимагає високої кваліфікації, адже ФОП зручно використовувати у таких сферах, як юридичні, аудиторські та IT-послуги. "Вони могли б взагалі працювати у тіні, адже йдеться не про товари, що легко обліковувати. А таким чином вони сплачують хоча б п'ять відсотків від власних доходів", - каже експерт.

Стрімке збільшення податкового навантаження разом із загрозою штрафів змусить цих спеціалістів піти у "тінь" або виїхати за кордон, де вони за аналогічного чи навіть меншого податкового навантаження отримуватимуть набагато якісніші державні послуги, застерігає Дубровський.    

За словами Юлії, оптимізація податків в IT-сфері - це конкурентна перевага передусім на зовнішньому ринку, адже більшість українських компаній у цій галузі працює саме на закордонних замовників. "Аутсорс-компанії приходять в Україну, бо тут дешева робоча сила, і податкова оптимізація є одним зі складових елементів цієї переваги", - зазначає киянка. За її словами, необхідність укладати міжнародні угоди та контроль з боку СБУ робить роботу українських IT-компаній "в чорну" майже неможливою, тому для багатьох підприємців та спеціалістів скасування спрощеної системи стане приводом замислитися про  переїзд за кордон. 

Потреба у системному рішенні

І хоча Фурса називає таку позицію підприємців "шантажем" з їхнього боку, він змушений визнати - найближчим часом на тлі президентських та парламентських виборів очікувати змін до правил роботи ФОП не варто через політичну чутливість цього питання. "Але поява цього законопроекту має позитивний бік - проблему чітко окреслили та винесли на обговорення", - впевнений експерт. 

Досить критично ініціативу урядовців оцінили у Європейській бізнес асоціації. Як заявила у коментарі "Інтерфакс-Україна" заступниця директора ЄБА Світлана Михайловська, вирішити проблему ухиляння від повноцінного найму співробітників може лише модернізація трудового законодавства.