Чи поборе український уряд тіньову зайнятість

Незабаром в Україні розпочнеться урядова кампанія боротьби з нелегальним працевлаштуванням. Представники Державної служби з питань праці, Фіскальної служби, Пенсійного фонду, Нацполіції та інших органів державної влади України розпочнуть з 5 жовтня "комплексні заходи, спрямовані на детінізацію зайнятості та доходів населення". Це передбачає розпорядження Кабінету міністрів України від 5 вересня 2018 року.

Нині протягом місяця, з 5 вересня до 5 жовтня, в Україні триває інформаційно-роз'яснювальна кампанія, під час якої українських бізнесменів спробують переконати у необхідності легально сплачувати заробітну плату працівникам. Після цього розпочнуться комплексні перевірки, а виявленим порушникам доведеться заплатити штрафи.

При цьому чинні штрафи, які діють з початку року, є досить значними. Так, офіційно непрацевлаштований робітник може обійтися підприємству штрафом у 30 мінімальних зарплат, або 111 690 гривень, а недопущення інспекторів до перевірки обійдеться вже у 100 мінімальних заробітних плат, а це - 372 300 гривень.

Загублені мільярди

Згідно з підрахунками Пенсійного фонду України, його збитки від тіньової зайнятості минулого року склали 30 мільярдів гривень, а частка нелегально працевлаштованих в країні сягала 23,1 відсотка. За даними ж Державної служби статистики, без оформлення трудових відносин працює майже кожен третій працівник, або близько 3,7 мільйона осіб. Найпроблемнішою є сфера сільського господарства, в якій у "тіні" працює близько 43 відсотків робітників. Для порівняння, у торгівлі та будівництві, що посідають друге та третє місця, цей показник складає близько 20 та 16 відсотків відповідно.

Підтверджують масштабність проблеми і опитані DW експерти та бізнесмени. Так, виконавча директорка Європейської бізнес Асоціації Анна Дерев'янко зазначає, що проблема полягає не лише у недоотриманих державою коштах, але й у тому, що така ситуація підриває основи прозорої та цивілізованої конкуренції у бізнес-середовищі. "Зараз бізнес фактично розділений на два табори щодо цієї проблеми - дехто вважає необхідним платити усі податки, а дехто - що вони є несправедливими, а роботу "в білу" чи "в сіру" - способом зберегти справу", - розповідає Дерев'янко.

Втім, на думку старшого економіста Центру соціально-економічних досліджень "CASE Україна" Володимира Дубровського, мотивація уряду полягає зовсім не у піклуванні про захист працівників та чесності конкуренції між підприємцями. Він впевнений - Кабмін припустився помилки, заклавши нереалістичні плани наповнення Пенсійного фонду. "В той час як гроші до бюджету збираються більш-менш за планом, план зборів до Пенсійного фонду не виконується, тому в уряді вирішили увімкнути процес на повну", - зазначає експерт.

У Державній фіскальній службі (ДФС) вже повідомили, що до кінця року планують провести понад 2,8 тисячі перевірок підприємств, щоправда вони стосуватимуться не лише пошуку нелегально працевлаштованих робітників. У середині серпня у ДФС повідомляли, що з початку року на українських підприємствах було виявлено 4,2 тисячі найманих осіб, праця яких використовувалась без оформлення трудових відносин, а загалом порушення при виплаті заробітної плати та інших доходів встановлено в 47 відсотках перевірених підприємств. Проте, яким буде масштаб виявлених порушень тепер, із початком анонсованих урядом комплексних заходів, можна лише здогадуватися.

Приваблива тінь

У самих бізнесменів урядові плани особливого ентузіазму не викликають. Так, голова Союзу захисту підприємців Сергій Доротич зазначає - одна з головних проблем тіньової зайнятості полягає у тому, що в ній іноді більше зацікавленими є робітники, а не підприємці. Адже на українських підприємствах поширена практика, коли із виведенням зарплати з тіні і початком сплати усіх податків роботодавці на відповідну суму зменшують зарплату працівникам. "Багато хто керується логікою, що до пенсії не доживе, тому краще отримати більше зараз", - розповідає підприємець.

Голова секретаріату Ради підприємців при Кабінеті міністрів України Андрій Забловський також наполягає на тому, що ухилення від сплати податків пояснюється не лише недобросовісністю підприємців, але й суто економічними причинами - передусім фіскальною політикою держави. "Це правила гри, які не можна змінити лише адміністративним шляхом. Потрібен не лише батіг, але й пряник", - зазначає Забловський, додаючи, що таким пряником могли б стати зниження та спрощення частини податків на фонд заробітної плати. Зокрема він згадує зниження Єдиного соціального внеску (ЄСВ) майже вдвічі наприкінці 2015 року, яке свого часу позитивно сприйняли у бізнес-середовищі.

До скепсису бізнесменів щодо майбутніх перевірок приєднується і експерт з податкової реформи Реанімаційного пакету реформ В'ячеслав Черкашин. За його словами, навіть після зниження ЄСВ податкове навантаження на працю в Україні продовжує залишатися "надмірним", складаючи 41,5 відсотка від розміру заробітної платні. При цьому середній показник серед країн Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) не перевищує 30 відсотків.

Експерт зазначає - на короткий проміжок часу анонсовані урядом заходи допоможуть чиновникам поповнити казну за допомогою штрафів. "Але в довгостроковій перспективі на нас очікує банкрутство сотень підприємців і дрібних бізнесів, а також втеча тисяч громадян в неформальну економіку чи трудова міграція", - попереджає Черкашин.