Великобританія офіційно розпочала вихід з ЄС
29 березня 2017 р.
Великобританія у середу, 29 березня, формально застосувала статтю 50 Лісабонської угоди, оголосивши про свій намір залишити Європейський Союз. Офіційний лист за підписом прем'єр-міністерки Великобританії Терези Мей був переданий у Брюсселі послом країни у ЄС Тімом Барроу президентові Європейської Ради Дональду Туску. Про отримання листа у середу повідомив сам Туск, інформує dpa. Копії листа будуть надіслані до 27 держав-членів ЄС.
Після цієї формальної процедури розпочнуться переговори між Лондоном та Брюсселем щодо умов виходу Сполученого Королівства з ЄС, які, згідно з Лісабонською угодою, можуть тривати до двох років.
Шляху назад немає
Виступаючи у британському парламенті у середу, Тереза Мей заявила, що суспільству і політикуму країни слід об'єднатися, щоб отримати "якомога кращу угоду (щодо виходу з ЄС - Ред.) для Сполученого Королівства та якомога краще майбутнє для всіх". За її словами, після офіційного початку процедури виходу з ЄС, який вона назвала історичним моментом, "шляху назад немає". При цьому Мей запевнила, що її країна залишатиметься відданим союзником Євросоюзу, а також що вона має план "нового, глибокого, особливого партнерства" між Лондоном та Брюсселем.
Напередодні Мей провела розмови з Дональдом Туском, головою Єврокомісії Жаном-Клодом Юнкером та канцлеркою Німеччини Анґелою Меркель (Angela Merkel). За підсумками розмови з Мей Юнкер заявив, що переговори пройшли "добре та конструктивно" і що Великобританія залишиться "тісним та відданим союзником" ЄС.
Раніше Тереза Мей заявляла, що внаслідок Brexit її країна, зокрема, вийде з єдиного європейського ринку, вийде з-під юрисдикції Європейського суду, а також контролюватиме кількість громадян ЄС, які прибувають до Сполученого Королівства з країн спільноти. Вона казала, що під час переговорів з Брюсселем щодо умов виходу прагнутиме "нового, позитивного та конструктивного партнерства". Натомість у Євросоюзі неодноразово заявляли, що не дозволять Великобританії користуватися перевагами від торгівлі в рамках єдиного ринку за одночасної відмови від менш привабливих його складових, зокрема, вільного переміщення робочої сили.