Для ромів правосуддя в Україні не діє

Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні нещодавно висловила занепокоєння погіршенням ситуації з правами ромів у часи пандемії коронавірусної хвороби COVID-19. Роми належать до однієї з найбільш дискриміналізованих груп українського суспільства, на що неодноразово вказували різні міжнародні експерти. Про те, яким чином коронавірус зробив їхнє становище ще гіршим і як допомагає ромським громадам під час пандемії українська влада, DW розпитала у координатора з питань комунікації Європейського центру прав ромів (ERRC) Джонатана Лі. 

Deutsche Welle: Пане Лі, чи збігаються дані, які має ERRC про становище ромів в Україні під час пандемії COVID-19, з висновками Моніторингової місії ООН з прав людини? 

Джонатан Лі: Роми, і без того найбільш маргіналізована група населення в Україні, найтяжче відчула на собі вплив пандемії коронавірусної хвороби COVID-19. Для людей, які живуть у переповнених, відокремлених громадах, відрізаних від інфраструктури, від доступу до чистої води, електроенергії та медичної допомоги, часте миття рук та соціальне дистанціювання просто неможливе. Окрім цього, ромським громадам не вистачає чіткої зрозумілої інформації про вірус, його поширення та шляхи запобігання. Проте головна проблема, з якою зіткнулися багато ромів в Україні та у всій Європі, - економічний вплив обмежувальних заходів. Український уряд не запропонував ромам жодних полегшувальних фінансових заходів, які могли б компенсувати їм втрату прибутку від постійної роботи. Багато ромів працюють у неформальному секторі, багато хто мігрує в межах України чи до сусідніх Угорщини та Словаччини. Обмежувальні заходи відрізали цей доступ до роботи, тому чимало родин буди змушені вирушити туди, де є робота, або залишитися вдома і голодувати.

Читайте також: Експерти Ради Європи: Україна не виправила дискримінаційні норми законодавства

Під час активної фази карантину міський голова Івано-Франківська заявив, що всіх ромів треба "запакувати та вивезти" з міста на Закарпаття, оскільки вони порушують режим ізоляції. Як часто місцева українська влада вдається до подібних дій щодо ромів?

Роми - не тварини чи товар, щоб їх "пакувати" та транспортувати. Ми вважаємо це дискримінаційне висловлювання мера Івано-Франківська щодо ромів рівноцінним заклику до насильства чи незаконних фізичних дій. Ми подали з цього приводу скаргу українському омбудсмену. Це не вперше місцева влада використовує поліцію для того, щоб витіснити ромів. Протягом років нам надходило чимало інформації про те, як поліцейські супроводжують ромів на вокзал і наказують їм виїжджати з міста або як вони мовчки спостерігають за етнічними погромами ромських таборів праворадикально налаштованими особами.

Що мала б зробити влада Івано-Франківська, щоб допомогти ромам дотримуватися карантинних заходів?

Причина, через яку роми були змушені виїхати в інші регіони України, полягає у введенні карантинних заходів, котрі болюче вдарили по їхніх можливостях годувати родини. Влада Івано-Франківська повинна була співпрацювати з цими людьми, щоб переконатися, що вони та їхні громади усвідомлюють усю інформацію щодо загрози поширення COVID-19, гарантувати їм той самий доступ до інфраструктури, закладів охорони здоров'я, який мають всі інші громадяни. А не "пакувати" їх як тварин і вивозити за межу території. Бо це нічого не вирішує і нікому не допомагає. 

У березні відбулося перше судове слухання у справі вбивства 24-річного рома Давида Паппа у червні 2018 року під час нападу на ромський табір у Львівській області групи молодиків. Чи стежили Ви за цією справою?

У цій справі ERRC та ромський жіночий фонд "Чіріклі" юридично представляли родину вбитого. Ми подали запит на визначення характеру злочину та визнання його расових мотивів. Двоє з обвинувачених зізналися в скоєнні злочину, уклали угоду з прокурором та сприяли розслідуванню справи. Суд визнав їх винними, але їх засудили за більш легким звинуваченням у "хуліганстві", оскільки більшість нападників були неповнолітніми. Суд призначив їм покарання у вигляді позбавлення волі чотири роки п'ять місяців, але вони були звільнені умовно з вимогою "довести свою хорошу поведінку" протягом наступних півтора років. Інші 12 осіб, які були причетні до нападу, все ще чекають рішення суду. Прокурор виключив расову мотивацію із звинувачення у зв'язку з, на його думку, відсутністю доказів.

Як Ви оцінюєте дії української влади у розслідуванні цієї справи і намаганні покарати винних?

Відмова від расового мотиву у справі про вбивство Давида Паппа свідчить про ширшу проблему в Україні, коли правосуддя не діє для ромів. Навіть після низки нападів на ромські поселення 2018 року, які привернули увагу та засудження у всьому світі, все ще існує брак вичерпних даних про злочини ненависті. Досі немає механізму точного документування злочинів на ґрунті ненависті чи моніторингу за реагуванням на них правоохоронців та просуванням таких справ у системі правосуддя.
Процедурна неефективність є ще одною перешкодою у правосудді для ромів. У справі Давида Паппа минуло більше двох років з моменту його вбивства, а кримінальний процес ще далекий від завершення.

А як триває розслідування низки резонансних нападів і підпалів ромських таборів, які відбулися у Києві, Львівській та Тернопільські областях протягом травня 2018 року?

ERRC порушив справу від власного імені проти міністерства внутрішніх справ та Національної поліції України за недбалий захист ромських громад від нападів. Але ця справа була відхилена в минулому році, оскільки суд визнав, що МВС не порушило виконання Стратегії захисту та інтеграції в українське суспільство ромської національної меншини (була підписана у 2013 році на період до 2020 року. – Ред), хоча ми стверджували протилежне. Іншу справу, яку ми відстежували, щодо нападу та підпалу ромського табору поблизу селища Рудне Львівської області у травні 2018 року, призупинили. Бо жертв нападу не можуть  знайти. Зазвичай за такий серйозний напад  справу щодо притягнення до кримінальної відповідальності порушує держава ex officio. Це означає, що в інтересах громадськості справа проти винних осіб може бути порушена без обов’язкової присутності постраждалих. Але цього не стається, очевидно, тому, що мова йде про ромів.