РЄ: Україна не виправила дискримінаційні норми законодавства

У вересні 2017 року Європейська комісія проти расизму та нетерпимості (ЄКРН) при Раді Європи (РЄ) опублікувала звіт щодо України, який охоплював період з 2011 року по березень 2017 року. У ньому міжнародні експерти, зокрема, стверджували, що у 2014 та 2015 роках в Україні спостерігалося загострення насильства проти осіб із ЛГБТ-спільноти. ЄКРН висловила свою стурбованість повідомленнями про інциденти, коли українські поліцейські демонстративно не втручалися у напади та насильницькі атаки на представників ЛГБТ. Щодо расової дискримінації, то її мішенню в Україні протягом звітного періоду, за оцінкою експертів, переважно були роми. Ромських дітей найчастіше виключали зі шкіл і їх найбільше цькували однокласники. Великою проблемою для багатьох ромів було отримання документів, які засвідчують особу.

Щоб змінити ці негативні тенденції, у ЄКРН, зокрема, радили українській владі "криміналізувати підбурювання до ненависті на ґрунті гомофобії" та звільнити від сплати судових витрат ромів, які хочуть підтвердити свою особу для того, щоб отримати ідентифікаційні документи.

Гомофобія - не злочин?

Через майже три роки після опублікування звіту експерти ЄКРН перевірили, наскільки сумлінно Київ поставився до виконання цих двох рекомендацій і оприлюднили свої висновки у вівторок, 2 червня, у новому звіті. У документі говориться, що у вересні ЄКРН була занепокоєна відсутністю покарань за розпалювання ненависті у пункті 1 статті 161 Кримінального кодексу України чи за насильство, мотивоване гомо/трансфобією, у пункті 2 статті 161. Також у пунктах 1 і 3 статті 67 серед обставин, які обтяжують покарання, не згадувалося про злочини, вчинені на ґрунті сексуальної орієнтації та гендерної ідентифікації.

Поправки до Кримінального кодексу України набули чинності 31 жовтня 2019 року, проте українська влада не внесла жодних змін до статті 161. Щодо статті 67, то в ній у пункті 3 до переліку обставин, які обтяжують покарання за злочини, вчинені на ґрунті расової, національної, релігійної ворожнечі чи розбрату, було додано "або на ґрунті статевої приналежності". "Але це охоплює лише аспект статі і не поширюється на сексуальну орієнтацію та гендерну ідентичність", - зауважують експерти. Тому вони, хоча й вважають цю поправку позитивним кроком, проте наголошують, що він не "відповідає рекомендаціям ЄКРН".

Парадокси закону

Щодо рекомендації скасувати судові збори для ромів, які намагаються отримати ідентифікаційні документи, то й тут ситуація не змінилася. Українська влада повідомила ЄКРН, що стаття 8 закону про судові збори від 2012 року передбачає відстрочку сплати судового збору, зменшення суми зборів або звільнення від сплати. Суд може зменшити суму або звільнити від сплати лише у випадках, коли судовий збір перевищує 5 відсотків річного доходу позивача за попередній календарний рік.

Проте ЄКРН вказує на те, що ромам від цього законодавства "мало користі" через "парадоксальність" ситуації. Адже для того, щоб довести свою неспроможність сплачувати збори, їм треба надати суду "документальні докази". А отже, констатують експерти, "вся зібрана інформація вказує на те, що жодних змін не відбулося" і "рекомендації ЄКРН виконані не були".