Аргентина на межі банкрутства

Прямі перемовини у Нью-Йорку міністра економіки Аргентини Акселя Кисильофа із кредиторами країни завершилися безрезультатно, повідомляє у четвер, 31 липня, інформаційне агентство dpa. Цього ж дня о шостій ранку за середньоєвропейським часом сплив термін урегулювання суперечки, і країна опинилася на межі технічного дефолту.

Кредитори не прийняли компромісну пропозицію Аргентини, повідомив Кисильоф. "Ми не підписуватимемо угоду, котра загрожує майбутньому аргентинців", - цитує слова міністра агентство AP. Політик відмовився визнати неплатоспроможність країни, аргументуючи це тим, що вона сплатила свої борги.

Технічний дефолт

"На жаль, домовленості не було досягнуто, і Республіці Аргентина загрожує дефолт", - повідомив спецпредставник суду США Деніел Поллак після закінчення перемовин. За його словами, наслідки дефолту важко передбачити, однак вони не будуть позитивними і вдарять, у тому числі, по громадянах Аргентини.

Тим часом агентство Standard & Poor's знизило рейтинг країни до рівня "вибіркового дефолту". Очікується, що так само вчинить і рейтингове агентство Fitch und Moody's. Технічний дефолт ускладнить доступ Аргентини до ринків капіталу, повідомляє dpa.

Історія повторюється

Це буде вже другий дефолту країни за останні 13 років. Але передумови цього разу абсолютно інші. На початку 2002 року в Аргентини виник борг перед кредиторами у 95 мільярдів доларів США. Країна відмовилася виплачувати борги своїм іноземним інвесторам через найбільшу в її історії фінансову кризу. Із 2005 по 2010 роки владі країни частково вдалося реструктуризувати борги 93 відсоткам кредиторів. Однак решта сім відсотків, до яких належать приватні хедж-фонди, вирішили домагатися у судах повернення повної суми боргу.

У результаті суд США зобов’язав Аргентину виплатити їм 1,3 мільярда доларів. Однак аргентинська влада відмовилася виконати рішення суду, пояснюючи це тим, що якщо Буенос-Айрес поверне борги хедж-фондам, у нього не залишиться засобів для виконання зобов’язань перед іншими кредиторами. Більше того, повністю розрахувавшись із хедж-фондами, Аргентина ризикує отримати аналогічні вимоги ще на 43 мільярда євро (це більше, ніж валютні резерви країни) від тих кредиторів, які раніше погодилися із реструктуризацією боргу.

Теорія змови та неправдива інформація

Аналітики вказують на те, що замість проведення вже назрілих реформ президентка країни Кристина Фернандес де Кіршнер займається створенням уявного зовнішнього ворога країни, який начебто становить небезпеку суверенітету і соціальному розвиткові Аргентини. Цим "ворогом номер один" вона називає хедж-фонди, а разом із ними - Міжнародний валютний фонд.

Разом з цим уряд Аргентини оприлюднює сумнівні статистичні дані й економічні показники. Наприклад, рівень інфляції та бідності, за даними влади, є значно нижчиим від показників, отриманих незалежними аналітиками. При цьому уряд покладає відповідальність за постійне зростання цін у країні на власників мереж супермаркетів та фермерів, котрі, на його думку, цілеспрямовано затримують збір урожаю. Окрім того, держава заморозила ціни на окремі продукти і контролює товари, які надходять до крамниць.

Втрачена довіра

Через падіння купівельної спроможності населення спостерігається помітний спад і у промисловості. А зниження обсягів виробництва, своєю чергою, призводить до звільнень та зростання безробіття. На тлі цього інвестори, передусім іноземні, продовжують поводитися дуже стримано. "Проблема полягає в тому, що Аргентина останніс часом не проявила себе як сумлінний платник, якому можна довіряти. Багато хто сумнівається в тому, що Аргентина виплатить усі борги", - пояснює економіст Фаусто Споторно, аналітик економічної служби OJF & Asociados.

Однак ситуація, що склалася, не заважає президентці Кристині де Кіршнер називати останні десять років, протягом якого Аргентиною керували вона та її померлий чоловік Нестор де Кіршнер, переможним десятиліттям. Офіційний прожитковий мінімум у країні на сьогодні складає 1780 песо (близько 180 євро) на місяць.