Історичний процес над мафією у Римі

Якщо відкласти насильство та здирництво з боку мафії, щоденний вплив організованої та широко поширеної в Італії корупції є доволі банальним. Щоб побачити його, треба просто прогулятися одним з багатьох римських районів, де серед будинків навалені купи невивезених пакетів зі сміттям, дороги роками вкриті вибоїнами, які тільки ширшають та глибшають, а автобус запізнюється на 20 хвилин - якщо вам пощастить.

Цього тижня у Римі, однак, італійська судова система вперше випробує на міцність мережу відносин між політиками та мафією, яка роками позбавляла місто значних обсягів фінансування. 46 політиків, міських чиновників, підприємців та підозрюваних у членстві у мафіозних угрупованнях, яких вже назвали Mafia Capitale (тобто "столичною мафією"), звинувачують у викачуванні з міського бюджету коштів, передбачених на все - від ремонту доріг до утримування центрів прийому мігрантів. Серед обвинувачених - Массімо Кармінаті, колишній ватажок банди неофашистів, який втратив око внаслідок перестрілки з поліцією у 1980-их. Розслідування ведеться щодо сотень інших осіб, включно з колишнім мером Джанні Алеманно. Цей антикорупційний процес уже вважають найбільшим в Італії з часів операції "Чисті руки" на початку 1990-их.

Чистильник подає у відставку

Ліріо Аббате, експерт з організованої злочинності, який працює у тижневику L'Espresso, назвав процес "історичним". "Ця група політиків та підприємців мала повний контроль над громадськими закупівлями у Римі", - каже Аббате.

Обраний два роки тому, останній мер Рима Ігнаціо Маріно обіцяв очистити місто. Обійнявши посаду, він передав муніципальну документацію прокурорам, які завдяки прослуховуванню телефонів виявили корумпованих міських чиновників та бізнесменів. Понад 30 із них були арештовані у грудні 2014 року.

Але Маріно не вдалося закінчити свою каденцію - минулого тижня йому довелося піти з посади, оскільки депутати від його власної Демократичної партії масово склали мандати у міській раді через скандал з ресторанними рахунками, які оплачувалися за кошт міста.

У тому, що Маріно був змушений піти у відставку, свою роль відіграв корумпований політичний апарат, який тримав у своїх руках Рим роками, якщо не десятиліттями, вважає італійський письменник та журналіст-розслідувач Марко Лілло. Прослуховування телефонних розмов свідчить, що засуджений за вбивство Сальваторе Буцці, який мав контакти з політиками з Демократичної партії, зрадів відставці Маріно. "Коли здавалося, що Маріно має подати у відставку через іншу дурницю, Буцці на записі каже: "Тепер ми можемо з'їсти Рим", - розповідає Лілло.

Нажива на мігрантах

Записи телефонних розмов також свідчать, що Сальваторе Буцці хвалився, що "знімання вершків" з коштів, призначених на облаштування шукачів притулку з Африки та Близького Сходу, вигідніше за торгівлю наркотиками.

Лілло та Аббате кажуть, що Рим десятиліттями був для мафіозного середовища "нічийною територією", де різноманітні кримінальні угруповання та політики усіх кольорів могли безперешкодно мати доступ до муніципальних контрактів на десятки мільйонів євро. Наслідком були завищені ціни та жалюгідні результати. "У Римі не було антимафіозної культури, - каже Ліріо Аббате. - Від членів мафії не дистанціювалися, як в інших регіонах Італії".

Аббате порівнює Рим із Сицилією 1960-их, задовго до голосних процесів над мафіозі та вбивства суддів Джованні Фальконе та Паоло Борселліно. Це був час, коли багато хто взагалі заперечував існування мафії, каже Аббате. "Якщо римляни знають, що якийсь ресторан належить мафії, то не бойкотують його. Вони кажуть: "Можливо, але ж у них подають таку смачну рибу."

Міланська мораль

Голова італійського національного антикорупційного відомства Раффаеле Кантоне підтверджує це спостереження, кажучи, що Мілан "став моральною столицею країни, тоді як Рим показав, що йому бракує антитіл", щоб побороти організовану злочинність.

У процесі над Mafia Capitale експерти бачать важливе символічне значення. За їхніми словами, це перший випадок викриття корупції, яку так довго толерували у Римі, а також притягнення до відповідальності тих, хто мав з цього зиск.

Але мине якийсь час, перш ніж Рим зможе пожинати плоди нового, чистого урядування. Багато із заарештованих очолювали важливі підрозділи мерії, як-от департаменти громадського транспорту або вивезення сміття.

Коли їх ув’язнили або взяли під домашній арешт, і так погана ситуація у міському господарстві та ненадійному громадському транспорті погіршилася. Городяни спрямували свій гнів проти екс-мера Маріно, адже місто виглядало ще гірше, ніж завжди, хоч будь-який житель Рима з досвідом знає, що ці проблеми переслідували столицю десятиліттями.

Ліріо Аббате каже, що не варто тримати відповідальними за цю ситуацію тільки політиків. Жителям треба подивитися і на себе. "Це має бути приклад того, що закон не дозволяє повторення таких ситуацій, - каже він. - Але передусім ми повинні змінити менталітет римлян, які звикли знаходити лазівки та заносити комусь "подяку", щоб щось отримати. Нам потрібна нова, відмінна культура, культура законності".