Ісландський вулкан: природна катастрофа може стати економічною

Аби зрозуміти масштаби ймовірної економічної катастрофи, яка може наступити внаслідок поширення хмари попелу з ісландського вулкану, достатньо тверезо подивитися на деякі цифри. Так, лише у Німеччині безпосередньо в авіаційній галузі задіяні близько 56 тисяч осіб. Якщо ж врахувати ще й обслуговуючий персонал в аеропортах, а також продавців та менеджерів магазинів Duty-Free, то кількість людей, які нині через заборону польотів змушені бездіяльно спостерігати за хаосом в аеропортах, збільшиться до 200 тисяч осіб.

Не варто забувати й про те, що скасування кожного рейсу тягне за собою ще цілу низку видатків для авіакомпаній: від коштів на харчування та поселення в готелях пасажирів до повної виплати їм ціни квитків. Значні збитки пов'язані також із затримкою перевезення товарів, які швидко псуються, наприклад, риби чи фруктів.

Найгірший сценарій – банкрутство авіакомпаній

Навіть без таких непередбачених витрат міжнародні авіакомпанії переживають нині не найкращі часи. Обсяги пасажирських перевезень у світі скоротилися минулого року на майже п'ять відсотків, а вантажних – на понад шість відсотків. Тож, за даних обставин експерт Андреас Шпет не виключає навіть банкрутства окремих компаній: «Це, без сумніву, сценарій, який може стати кошмаром за кілька днів. Щоправда, у Німеччині, наприклад, Lufthansa, та Air Berlin досить твердо стоять на ногах. Вони, певно, довше можуть переживати таку ситуацію, не вдаючись до масивних звільнень та без ризику збакрутувати. Але у такій галузі, як авіація, де рентабельність завжди дуже низька, навіть їм мало що можна вдіяти. Питання в тім, як довго триватиме ця проблема, і на даний момент передбачити це не можна».

За оцінками Міжнародної асоціації повітряного транспорту IATA, збитки міжнародних авіакомпаній через хмару вулканічного попелу вже зараз перевищують збитки, яких свого часу завдав їм теракт 11 вересня 2001 року в США. Втрати авіаліній внаслідок постійного скасування рейсів тим часом щоденно становлять 250 мільйонів доларів, заявив у понеділок голова IATA Джованні Бізіньяні. На допомогу страховиків сподіватися марно, оскільки йдеться про природну катастрофу.

Експортерам загрожують найбільші втрати

У Німеччині, яка є найбільшим експортером у світі після Китаю, збитки від простою авіатранспорту за умови відміни усіх рейсів Торгово-промислова палата у Берліні оцінює в мільярд євро щодня. Адже 35 відсотків експортних товарів, передусім дорогі, з Німеччини відправляють саме авіатранспортом, наголошує головний економіст берлінської Торгово-промислової палати Фолькер Траєр. Особливо це стосується транспорту запчастин, тому двотижнева заборона польотів означала б для німецької економіки втрату майже піввідсотка ВВП.

Саме тому економічні об'єднання та авіалінії вимагають пом'якшення заборони перельотів принаймні уночі, коли зазвичай і перевозять вантажі. Хоча і це – не вирішення проблеми, вважає Андреас Шпет: «Вони ж кажуть, що 50 відсотків товарів, які переправляють авіатранспортом, перевозять у пасажирських літаках, у багажному відділенні. А оскільки вони зовсім не літають, то це нічого не вирішує».

Тим часом кризові штаби у складі політиків та представників бізнесу гарячково шукають альтернативні рішення, розглядаючи навіть можливість виплати державних компенсацій.

Відповідні реакції на блокування авіапростору у Європі помітні і на біржі: курси акцій великих авіаліній впали на 3,5 – 4,5 відсотки. Натомість значно зріс курс акцій компанії з прокату автомобілів Sixt – плюс 4,7 відсотка. Утім, на думку аналітиків, ситуація може досить швидко повністю змінитися. Тож, у виграші у будь-кому разі будуть спекулянти.

Автор: Клаус Ульріх / Тетяна Бондаренко

Редактор: Євген Тейзе