1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Іран: революція з допомогою інтернету?

Lesya Yurchenko24 червня 2009 р.

Сучасні засоби комунікації відіграли вирішальну роль у мобілізації та іформуванні людей під час «кольорових революцій» у Східній Європі. Схоже повторюється і в Ірані, де нові мас-медіа є єдиним каналом незалежних новин.

https://p.dw.com/p/IXw3
Фото: AP / DW Fotomontage

«Бог – справедливий!», «Смерть диктатору!» - вигукують демонстранти на вулицях Тегерану. Після того, як робота іноземних журналістів була обмежена, а деяких з них просто вислали з країни, інформаційний простір заповнюють «журналісти з народу». Так, на відео мобільним телефоном було знято смерть демонстрантки Неди. На стартовій сторінці інтерентного відео-порталу Youtube можна побачити й інші, зняті на місці звичаними людьми, відеоматеріали про протести в Ірані. У свою чергу, уряд США звернувся до інтернет-мережі Twitter з проханням відкласти проведення технічних робіт, щоб у такий спосіб тримати відчиненим світу ще одне вікно з Ірану.


Третина іранців мають доступ до інтернету


Інтернет та нові форми комунікації відіграють надзвичайно важливу роль у Ірані. Приблизно третина жителів цієї країни мають доступ до інтернету. Уряд Ірану намагається чинити свій вплив і на всесвітню мережу. Так, в Ірані діє найжорстокіша цензура в світі, переконані експерти. «Сьогодні набагато простіше заблокувати веб-сайти, ніж це було раніше. Діє новий закон, за яким вся інтернетна мережа поширюється через ценральний сегмент в Тегерані. Ще кілька років тому в деяких містах було можливим для інтернет-провайдерів незалежне підключення до мережі. Сьогодні це вже не можливо. Нині можна просто заблокувати все в центральному сегменті», - каже комп'ютерний експерт з іранського міста Ахваз, який побажав залишитися анонімом.


Цензура в інтернеті за допомогою західних фірм


При створенні інфраструктури для інтернет-цензури задіяні також іноземні підприємства. Так німецько-фінська компанія мобільних телефонів Nokia-Siemens погодилася на поставки оснащення мережі. Речник концерну в інтерв’ю газеті «Wall Street Journal“ зокрема зазначив: «Якщо ви продаєте мережі, ви продаєте разом із ними і можливість контролювати кожний засіб комунікації». Останні поставки відбулися наприкінці 2008 року. В одному з през-реліз Nokia-Siemens спростувала звинувачення , що вона надала в розпорядження техніку «Deep Packet Inspection“. Ця техніка дозволяє проводити за лічені секунди дослідження окремих пакетів даних між відправником та одержувачем. Цим самим перевіряється не лише передана інформація, але й можна конкретно встановити комунікативні профілі окремих людей. Комп’ютерний експерт каже: «Програма-фільтр постійно вдосконалюється. Але й розвиток методів для уникнення цензури також прогресує. Існує чимало веб-сайтів, які пояснюють, як це можна зробити. Я знаю багато людей, які знаходять ці сайти і одразу ж передають інформацію далі».


Як уникнути цензури


Одна з можливостей - це використання програми „Freegate“. Вона достатньо мала за розмірами, щоб скачати її на USB-флеш. Користувач інтернету передає інформацію через сервер за кордон. Щодві секунди він змінює свою IP-адресу, аби ускладнити блокування. Звідти йдеться далі до заблокованих сторінок. Через програму „Freegate“ можна також закодувати електронну пошту. І достатньо лише один раз клацнути комп'ютерною мишкою, щоб стерти кожний слід на компютері. Програма „Freegate“ розбиває цензурну стіну. Ця программа була розроблена китайськими інженерами в США, для уникнення цензури в Китаї. Тепер існує також іранська версія цієї програми, якою користуються приблизно півмільйона іранців.


Уряд Ірану намагається контролювати інтернет не лише через цензуру. Він активно гальмує розширення трансєвропейської мережі. Так, у 2006 році було ухвалено закон про те, що інтернет-провайдерам дозволяється надавати послуги користувачам інтернету до максимальної швидкості 128 Кбіт/сек. За даними «Open Net Initiative“, Іран – єдина країна в світі, яка обмежує швидкість для користувачів. Обмеження діють також на користування телефонами. «Мій мобільний телефон знову працює. Два-три дні тому, від обіду і до пізнього вечору, а то й, до наступного дня він працював з перешкодами. Але я й далі не можу посилати SMS. І так вже десять днів поспіль», бідкається молода жінка в Тегерані.


Автори: Матіас фон Гайн, Тетяна Солтисяк

Редактор: Леся Юрченко