Інтернет запрошує до лав іпохондриків
19 листопада 2010 р.Чарльз Дарвін, Томас Манн та Чарлі Чаплін – це лише короткий список відомих іпохондриків. А найславетнішим літературним героєм з ознаками цього захворювання є без сумніву «Удаваний хворий» Мольєра. І хоча комедія вперше була поставлена на паризькій сцені ще 1673 року, своєї актуальності іпохондрія не втратила й понині.
За оцінками експертів, мільйони людей у Німеччині страждають на це захворювання. «Точних цифр немає. Але ми виходимо з того, що від п'яти до десяти відсотків усіх пацієнтів, що звертаються до лікарів, хворі не на справжні, а на уявні хвороби», - каже професор Кристіан Альбус, керівник поліклініки, що спеціалізується на психосоматиці та психотерапії при Кельнському університеті.
«Втрачаю розум від страху!»
Іпохондрики зазвичай не скаржаться на якісь надзвичайні симптоми, пояснює експерт. Зазвичай це якісь поколювання чи почісування. Просто іпохондрики це неправильно трактують. Тоді у них з’являються страхи, вони фактично переконують себе, що тяжко хворі, і тоді усе їхнє життя починає обертатися довкола цих страхів і уявного захворювання, каже Альбус.
Додаткову поживу для цих страхів останнім часом дає інтернет. Приміром, на одному з медичних інтернет-форумів користувачка «Маусі» пише: «Від страху я просто втрачаю розум! Я підозрюю, що у мене рак спинного мозку». Кілька тижнів тому у «Маусі» з’явився біль у руках та ногах. «В інтернеті я прочитала, що це може бути ознаками раку…»
Пацієнт розумніший за лікаря?
Інтернет просто таки запрошує нас долучитися до лав іпохондриків, зауважує професор Альбус. Багато медичної інформації тут ніяк не фільтрується, нагнітаючи ще більше страхів на невпевнених та боязких осіб. Лікарі часто скаржаться на те, що пацієнт, начитавшись такої літератури в інтернеті, приходить до спеціаліста з цілком конкретними уявленнями про свої болячки і негативно реагує, якщо лікар піддає це сумніву.
Піддатися захворюванню можуть як старі, так і молоді, як жінки, так і чоловіки. Часто іпохондриками стають люди, в родинах яких були тяжко хворі. А тим часом прямими наслідками іпохондрії стають депресія та ізоляція себе від суспільства, застерігають лікарі.
Христина Ніколайчук / Дмитро Каневський / epd, dpa