Інавгурація президентів США: пишна церемонія на морозі

Інавгурація – це не просто урочисте складання присяги, як це передбачає американська Конституція. Церемонія давно стала велетенським шоу, каже вашингтонський історик Марвін Кранц: «Церемонія інавгурації набула такого масштабу через те, що упродовж років вона обростала традиціями».

Почесті для головнокомандувача

Особливу роль під час інавгурації американського президента традиційно відіграють військові. П’ять тисяч солдатів марширують від Капітолію до Білого дому. Грають оркестри, лунають команди, розповідає капітан Мерріт Фелпс, член інавгураційного комітету:

«Уже під час першої інавгурації, коли Джордж Вашингтон прибув у тодішню столицю США Нью-Йорк, ескорт складався з цивільних і військових. Відтоді військові завжди беруть участь у церемонії інавгурації. Новий президент – наш головнокомандувач і ми вітаємо його з почестями, на які він заслуговує».

І це при мінусових температурах. Усі урочистості відбуваються, як правило, надворі. Президент складає присягу перед народом, каже Дональд Кеннон з Історичного товариства Капітолія. Під час церемонії присутні представники всіх трьох гілок влади: законодавчої, виконавчої та судової. Так американський уряд демонструє єдність, каже Кеннон: «Новий голова виконавчої гілки влади, президент, складає присягу перед законодавчим органом – Капітолієм. Приймає присягу верховний суддя США».

Мирна передача влади понад 200 років

Ритуал бере відлік від тих часів, коли в США не було впевненості, що влада мирно перейде від одного уряду до іншого, пояснює Кеннон. Експерт згадує про інавгурацію Томаса Джефферсона 1801 року: «Джефферсон очолював нову партію. Але в попередніх урядів федералістів та в Демократичної партії Джефферсона були різні уявлення про американську політику. Тому тоді було незрозуміло, чи відбудеться передача влади мирним шляхом».

Історія мирної передачі влади в США нараховує вже понад 200 років. Інавгурація – це більше, ніж просто святковий день, каже Марвін Кранц: «Я бачу інавгурацію в релігійних масштабах, хоча церемонія не передбачає участі Бога. Це частина патріотичної системи, в якій ми живемо. Ми показуємо, що це Америка і що це – американське свято».

«Не питай, що країна може зробити для тебе»

Центральний момент інавгурації – промова нового президента, його звернення до народу. Марвін Кранц: «Якщо послухати інавгураційні промови, то можна сказати, що більшість із них – погані приклади англійської прози. Хоча є кілька достойних рядків, наприклад, із промови Рузвельта 1933 року. Він сказав: Нам немає чого боятися окрім власного страху». Він хотів переконати американців, що після темних часів Великої депресії настануть кращі».

Не менші відомі й слова з інавгураційної промови Джона Кеннеді: «Не питай, що країна може зробити для тебе, а питай, що ти можеш зробити для своєї країни». (рг)