Російський депутат-бунтар

Образи у соціальних мережах, смертельні погрози, навіть обшук оселі персональної помічниці - усе це його не здивувало, каже Ілля Пономарьов. "Я прекрасно знав, що так може статися", - каже він спокійним, розміреним тоном. Пономарьов проголосував 20 березня проти анексії Росією українського Криму, і був єдиний у своєму роді - інші 445 депутатів, зареєстрованих у цей день у залі, були за.

Голосуванню передував так званий "референдум", на якому більшість мешканців Криму начебто підтримали приєднання півострову до Російської Федерації. Той самий "референдум", який, за словами речника німецького федерального уряду Штеффена Зайберта, безумовно суперечить нормам міжнародного права.

Пономарьов каже, що проголосував проти анексії, адже вважає її стратегічно хибною для Росії: "Вона веде до розколу між Росією та Україною. Це провокує війну, і ми втрачаємо Україну як союзника". Та не лише Росія, але й Захід мусить, на думку депутата, триматися від України подалі. "Україна має сама вирішити свої проблеми", - каже Пономарьов і запевняє, що він не єдиний парламентарій, який так думає. Інші, мовляв, просто ховаються - через страх перед репресіями.

Страх, який і справді здається абсолютно обґрунтованим: після голосування депутату з міста Новосибірська то й діло погрожують смертною розправою в соціальних мережах або просто поливають нецензурною лайкою. Але Пономарьов сприймає все це підкреслено спокійно, адже всі ці явища, на його думку, ні що інше як цілеспрямована кампанія з його дискредитації, роздмухана верхівкою російської державної влади.

"Вони створюють враження, ніби це справді якийсь такий народний гнів", - каже депутат і додає, що в повсякденному житті ще жодного разу не зіштовхувався з подібною негативною реакцією на голосування: "На вулиці я не почув жодного недоброго слова".

Жорсткіший контроль за депутатами

Чи відповідають твердження Пономарьова дійсності, перевірити DW, не вдалося. Водночас очевидним є той факт, що анексію Криму підтримує більшість простих росіян, що зрозуміло й самому депутатові. Перед голосуванням він прекрасно розумів, що "анексія була популярною в країні", зізнається Пономарьов і додає, що це не має для нього жодного значення.

Депутат підкреслив, що не міг голосувати проти власних переконань і власної совісті. До того ж, він упевнений, що історія ще доведе його правоту. "Моя совість чиста як діамант", - каже 38-річний Пономарьов.

Та такої думки, очевидно, дотримуються далеко не всі. Спочатку його власна партія - "Справедливая Россия" - безуспішно спробувала виключити депутата зі своїх лав. Після цього голова цієї "опозиційної" партії, яка здебільшого дотримується політичного курсу Кремля, подав на розгляд парламенту власний законопроект, який передбачає виключення з фракції будь-якого парламентаря рішенням голови фракції, якщо той голосує всупереч партійній лінії.

Зрештою, сам Пономарьов не виключає навіть того, що проти нього можуть використати юстицію. "Це звісно не буде прямо стосуватися голосування. Вони можуть зробити так, нібито я десь вкрав гроші чи щось таке", - каже депутат. На запитання, що він буде робити, якщо до цього справді дійде, Пономарьов відповідає: "Не хвилюйтеся", і додає, що знає, як себе захистити. Чи не боїться він, як і інші опозиціонери часом, опинитися за ґратами? Після невеликої паузи депутат відповідає: "Так, це й справді можливо".

Політизований судовий процес? "Це він каже так лише перед західними медіа лише з метою здатися впливовим", - каже в розмові з DW один російський журналіст, який працює на державний телеканал. За його словами, Пономарьову мало б бути ще раніше цілком зрозуміло, що голосувати проти анексії Криму "було поганою ідеєю".

"Найжорсткіші репресії від часів СРСР"

Іншої думки дотримується Таня Локшина з правозахисної організації Human Rights Watch. За її словами, політична інструменталізація судових процесів є улюбленим засобом державного керівництва Росії для боротьби з опозиціонерами. З часу повторного обрання на посаду президента Володимира Путіна два роки тому останній дуже жорстко обходиться з власними критиками, каже вона.

Локшина зазначає, що й вона сама або її колеги в Москві відчувають на собі вороже ставлення влади. "У цьому немає жодного сумніву - сьогодні ми переживаємо найжорсткіші репресії проти критиків з часів розпаду Радянського Союзу", - каже правозахисниця.

Ілля Пономарьов також переконаний, що державна верхівка у Москві стає дедалі авторитарнішою. Чотири його помічники мусили за останній час кожен просити політичного притулку в країнах Європи, аби уникнути переслідувань. "У Росії залякування вже стабільно стоять на порядку денному", - каже депутат. На запитання, чи вдається до якихось заходів безпеки заради свого захисту, він каже: "Ні, я досі пересуваюся містом на метро чи ходжу пішки по вулиці". Особистих охоронців, які б його супроводжували, у депутата також немає, запевняє він. "Натомість є красиві дівчата", - каже після короткої паузи депутат і голосно сміється. "Ну справді, на даний момент усе не так погано", - не втрачає оптимізму Ілля Пономарьов.