ЄС і Туреччина: спільне майбутнє під питанням

Головуюча у Раді міністрів закордонних справ ЄС Словаччина узагалі-то хотіла проігнорувати резолюцію Європарламенту, в якій рекомендовано тимчасово заморозити переговори про вступ Туреччини до Євросоюзу через дії влади в цій країні після невдалої спроби перевороту. Резолюцію хотіли обійти увагою, адже вона не має обов'язкового характеру для Єврокомісії та країн ЄС. Та цей розрахунок не виправдовується. Австрійський міністр закордонних справ Себастіан Курц хоче втілити погрозу, яку вже неодноразово висловлював, і заблокувати перемовини з Анкарою.

"Європейський парламент щонайменше дуже мужньо запропонував заморозити переговори про вступ. Я поділяю цю оцінку", - заявив Курц після прибуття до Брюсселя. Не можна робити вигляд, що після невдалої спроби путчу в липні в Туреччині нічого не змінилося, пояснив він. І хоч австрійський міністр виступає за подальшу співпрацю з Анкарою, та водночас каже, що для нього "перетнуто вже багато червоних ліній". Курц наводить приклади: арешт 100 тисяч інакодумців, закриття газет, спробу переслідування опозиційно налаштованих турків у європейських країнах.

Австрійську ініціативу різко розкритикував міністр закордонних справ Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр. "Я не вважаю це відповідальною зовнішньою політикою", - заявив він після консультацій у Брюсселі. На його думку, необхідно розглядати всю картину відносин із Туреччиною і не можна просто оголосити, що переговори зупиняються. Представники турецької опозиції дуже просили продовжувати переговори про вступ їхньої країни до ЄС під час його візиту до цієї країни. Окрім того, не можна ставити під загрозу розв'язання конфлікту між Туреччиною та Кіпром, застеріг Штайнмаєр. Глава МЗС Люксембурга Жан Ассельборн теж розкритикував наміри Курца, назвавши припинення переговорів помилкою. "Допоможемо ми цим турецькому народу? Ні!" - констатував Ассельборн.

Намагання Туреччини долучитися до ЄС вже перетворилося на справжню політичну драму з незліченною кількістю актів. Від подачі заявки на членство у 1959-му до початку переговорів минуло 46 років. Перемовини почалися у 2005-му. Рішення офіційно їх зупинити потребує одностайного схвалення глав МЗС усіх 28 країн ЄС. Курц заявив, що погодив свою позицію з болгарським і нідерландським колегами. До більшості ще дуже далеко, але у розмовах у вузькому колі він отримує дедалі більше сигналів про схвалення цієї ідеї, каже очільник австрійської дипломатії.

Більшість - за продовження переговорів

Нині Австрія прагне заблокувати поточний звіт Єврокомісії щодо стану переговорів про зближення з Туреччиною та державами Західних Балкан. Розглянути цей звіт глави МЗС мають у вівторок, 13 грудня.

Хоча Єврокомісія в цьому звіті підтверджує, що Туреччина після хвиль чисток віддаляється від Європи та європейських цінностей, вона все-таки рекомендує продовжувати з Анкарою перемовини про вступ. Президент Єврокомісії Жан-Клод Юнкер заявив на вихідних, що це варто робити насамперед заради турецьких громадян. "Ми маємо працювати над тим, щоб Туреччина знову наблизилася до Європейського Союзу і не віддалялася величезними кроками ще більше", - вважає він. На думку глави Єврокомісії, за умови позитивного розвитку подій вступ Туреччини до ЄС цілком можливий до 2023 року. "Але нині це так не виглядає. Радше навпаки", - констатував Юнкер.

"Бути чесними з Балканами"

Утім, і без масових утисків опозиції та преси переговори ЄС із Туреччиною були фактично заморожені. Лише у трьох із 35 розділів сторони досягли конкретних результатів. Жоден із розділів не вдалося офіційно завершити через кіпрську проблему. 1974-го року турецькі війська окупували північну частину острова. Самопроголошену на початку 1980-х Турецьку Республіку Північного Кіпру в усьому світі визнала тільки Туреччина. Кіпр, який входить до ЄС, Анкара досі не визнала державою, а турецькі війська все ще перебувають на півночі острова.

Себастіан Курц аргументує відхилення звіту Єврокомісії ще й так: "Нечесно застосовувати щодо інших держав інші стандарти". Австрійський дипломат пояснює, що ЄС виявляє велику суворість, коли йдеться про європейські перспективи балканських держав, а щодо перспектив Туреччини - надмірну щедрість.

Угоду між ЄС і Анкарою щодо біженців він не вважає аргументом, хоча Євросоюз залежить від співпраці з Туреччиною для стримування мігрантів.

Жодного виправдання курдського терору

Грудневий теракт у Стамбулі, відповідальність за який узяло угруповання "Соколи свободи Курдистану", засудили і австрійський, і люксембурзький міністри закордонних справ. Ассельборн висловив сподівання, що відповідь турецького уряду залишиться адекватною - мирному процесу з курдами такі напади не сприяють, зауважив дипломат.

Курц вважає, що нейтральної позиції з огляду на курдський терор бути не може. "Оскільки я знаю, що в Європі теж дехто симпатизує PПK (заборонена в Туреччині "Робітнича партія Курдистану" - Ред.), я б хотів ще раз сказати, що PПK внесена до європейського списку терористичних організацій. Немає абсолютно жодного виправдання, коли політичні цілі переслідують за допомогою терору", - заявив австрійський дипломат.

Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган ще влітку заявляв, що може винести на референдум питання про продовження переговорів із ЄС про вступ або відмову від них. Щоправда, два тижні тому під час візиту до Брюсселя турецький міністр із європейських питань Омер Челік сказав, що його країна і надалі прагне стати членом Євросоюзу, бо це в інтересах і Туреччини, і ЄС.