Перший крок до санкцій за отруєння Скрипалів

Євросоюз відреагував на отруєння Сергія та Юлії Скрипалів нервово-паралітичною речовиною "Новачок" дуже швидко. Він засудив атаку в Солсбері та погодився з Лондоном, що за нею найвірогідніше стоїть Москва. Більшість держав ЄС вислали низку російських дипломатів. Водночас про санкції досі велися лише розмови, зокрема, з боку уряду Великобританії.

Нема санкцій без режиму

Деякі держави ЄС, наприклад, Італія, не раз піддавали сумнівам доцільність санкцій проти Росії. Але крім політичних міркувань, у відсутності санкцій за атаку в Солсбері була і юридична причина. Справа в тому, що для запровадження санкцій в ЄС спершу мають ухвалити відповідний санкційний режим. Наприклад, Росії стосуються три режими: секторальні санкції за дестабілізацію України, заходи щодо компаній та фізосіб за підривання територіальної цілісності України, а також обмеження через анексію Криму. Отруєння Скрипалів у них не вписується.

Тепер же цю перешкоду усунули. Рада ЄС із закордонних справ на своєму засіданні в Люксембургу 15 жовтня затвердила режим санкцій за розробку та застосування хімічної зброї. Розробити такий режим санкцій глави держав і урядів ЄС вирішили ще на саміті в кінці червня.

Незалежно від громадянства та розташування

Новий режим не передбачає санкцій проти держав. В обмежувальний список можуть потрапити лише фізичні особи або організації. Після внесення в цей список їхні активи в ЄС будуть заморожені. Крім того, фізособам буде заборонено в'їжджати на територію Євросоюзу.

Спектр тих, проти кого можуть запровадити санкції, - широкий. Йдеться не лише про прямо причетних до розробки та застосування хімічної зброї. А також і про тих, хто надає їм фінансову чи іншу підтримку, і тих, хто "сприяє, підбурює або пов'язаний" з ними, йдеться у рішення глав МЗС країн ЄС.

Верховна представниця ЄС із зовнішньої політики та політики безпеки Федеріка Могеріні у відповідь на запитання кореспондента DW наголосила: "Це рішення дозволить ЄС запроваджувати санкції проти індивідів і організацій, залучених до розробки та застосування хімічної зброї, де завгодно, незалежно від їхнього громадянства та розташування".

Режим поки без санкцій

У вересні Лондон назвав імена, під якими підозрювані в замаху на Сергія Скрипаля відвідали Великобританію. Це Руслан Боширов і Олександр Петров. Розслідування незалежних груп, зокрема Bellingcat, показали, що їхні справжні імена - Анатолій Чепіга та Олександр Мішкін. Названо й організацію, на яку вони працюють, - Головне управління генштабу РФ, яке займається розвідкою (раніше ГРУ).

Відповідаючи на запитання журналістів про конкретні дії у відповідь на справу Скрипалів, Федеріка Могеріні сказала: "Це (рішення. - Ред.) дасть нам нові правові рамки для того, щоб бути більш наполегливими у цій справі, яка сильно тривожить". У той же час, говорячи про новий режим, вона не стала називати конкретні імена, організації чи випадки.

Міністерка закордонних справ Австрії Карін Кнайссль (Karin Kneissl) повідомила, що її британський колега Джеремі Хант порушував на засіданні питання конкретних санкцій за отруєння Скрипаля. "Але поки що в цьому напрямі нічого не просунулося", - уточнила вона.

Сам Хант під час спілкування з пресою не повідомив, коли планує внести питання про конкретні санкції. Він лише назвав ухвалення режиму санкцій "дуже хорошим прикладом" партнерства між ЄС і Великобританією, яка через півроку вийде з об'єднання. "Це перший рік у британській історії, коли хімічну зброу було застосовано на британській території. Наші друзі в ЄС і за його межами підтримали Великобританію та сказали: допускати цього не можна", - зазначив Хант.

З ним згоден і міністр закордонних справ ФРН Гайко Маас (Heiko Maas): "Важливо дати чітко зрозуміти, що подібне не залишиться непокараним".

Для запровадження санкцій потрібен консенсус

Згідно з затвердженим режимом, пропозиції про створення санкційного списку, а також про снесення до нього імен або назв організацій робить або уряд будь-якої з держав ЄС, або верховна представниця з зовнішньої та безпекової політики. Після чого рішення про запровадження санкцій ухвалюють глави МЗС країн ЄС одноголосно.

Однією з більш скептичних стосовно санкцій проти РФ країн є Угорщина. При цьому на запитання DW, чи підтримає Будапешт внесення російських громадян чи організацій в санкційний список за отруєння Скрипалів, міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто відповів: "Що стосується санкцій, то ми ніколи не порушували єдність ЄС і не порушимо її".

Один з чиновників ЄС на умовах анонімності зауважив, що не знає, хто і коли запропонує конкретні імена для внесення в список, а наголосив: якщо режим розробили, "то це через те, що його планують застосовувати".

Тим часом низка держав ЄС просувають ініціативу створення ще одного санкційного режиму - за кібератаки. Цю ініціативу підтримують, зокрема, Великобританія, Нідерланди, Литва. Приводом для ініціативи стало викриття спроби кібератаки на штаб-квартиру Організації з заборони хімічної зброї в Гаазі. Спецслужбам Нідерландів і Великобританії вдалося їй запобігти. У проведенні цієї операції також звинувачують військову розвідку РФ.