Орбан проти Брюсселя
6 листопада 2012 р.
Закон, за яким угорські судді, прокурори та нотаріуси мають виходить на пенсію в 62 роки замість колишніх 70-ти, дискримінує людей за віком, суперечить цінностям і правовій політиці ЄС. Таке рішення щодо Угорщини оприлюднив 6 листопада в Люксембурзі Європейський Суд. Це чергова правова суперечка між ЄС та Угорщиною.
"Хотіли омолодження"
Закон, прийнятий улітку 2011 року, викликав обурення опозиції та занепокоїв Європейську комісію. За цим документом мали б дочасно піти на пенсію 236 суддів – приблизно десята частина суддівського корпусу держави. Опозиція звинуватила прем’єр-міністра Віктора Орбана в зачищенні лав правників із метою призначити на вакантні посади лояльних людей. У липні 2011 року угорський Конституційний суд визнав закон антиконституційним. Нині це підтвердив і Євросуд.
Право-консервативний уряд Орбана натомість наполягає, що йдеться про омолодження складу суддів та зрівняння пенсійного віку стосовно інших груп працівників. Але ці причини Євросуд визнав неприйнятними. Адже від 2014 року загальний пенсійний вік в Угорщині становитиме 65 років, а зараз суддям пропонують іти в 62.
Не перша суперечка
Відколи Віктор Орбан став у 2010 році прем'єр-міністром Угорщини, країна періодично має суперечки з Єврокомісією. Брюссель вбачає у деяких інших нових законах порушення європейських угод і принципів. Так, наприклад, нещодавно уряд відібрав у парламенту повноваження здійснювати контроль за діяльністю чиновників, що дбають про захист даних. Також ЄС занепокоїли запровадження нових податків для великих підприємств і їхніх найманих працівників. У цьому Єврокомісія вбачає дискримінацію закордонних фірм щодо угорських. Якщо ситуація із законом про суддів не буде вирішена, Угорщина може таки зазнати грошових санкцій.
Окрім того, Угорщина постійно має надмірний дефіцит бюджету, відколи країна стала членом ЄС у 2004 році. Уряду Орбана ще не вдавалося вивести країну з цієї кризи. На початку цього року Брюссель навіть попередив Будапешт, що може скоротити надходження до країни коштів із фонду вирівнювання економік країн – членів ЄС, якщо дефіцит не буде зменшено до припустимого рівня у три відсотки ВВП.