Євросоюз і США відновили санкції проти керівництва Білорусі
1 лютого 2011 р.
Призупинена 2008 року заборона на в’їзд білоруських чиновників, згідно з ухваленим у понеділок рішенням Ради ЄС, знову чинна і поширюється тепер крім президента Лукашенка на 156 осіб з його оточення. Саме ці особи відповідальні за фальсифікацію виборів від 19 грудня, а також за подальші репресії проти представників опозиції, переконані у Брюсселі і Вашингтоні. Держдепартамент США оголосив про відновлення санкцій одразу після відповідного рішення ЄС.
Крім заборони на в’їзд на територію ЄС та Сполучених Штатів заморожено також рахунки представників білоруської влади у західних банках. Два роки тому Європейський Союз призупинив санкції – у Брюсселі сподівалися налагодити діалог з білоруським керівництвом в рамках програми Східне партнерство, яка скерована на підтримку демократичних перетворень та модернізацію економіки. Тоді до «чорного списку» входили декілька десятків можновладців.
Повної ізоляції не буде
Утім, повністю ізолювати Білорусь Захід не хоче. Для можливих подальших контактів з Мінськом від заборони на в’їзд звільнили міністра закордонних справ Сергія Мартинова та віце-прем’єра Віктора Сємашка. Показовою стала поява у розширеному списку «нев’їзних» десяти співробітників державних ЗМІ, які працюють на відповідальних посадах. Оглядачі називають це сигналом білоруському суспільству про те, що Захід критично ставиться до органів державної пропаганди. А відповідальність за жорстку цензуру в країні, на думку ЄС, несе не лише президент Лукашенко.
«Ми хочемо поцілити по тих, хто несе відповідальність за утиски свобод», - прокоментував запровадження санкцій міністр закордонних справ Німеччини Ґідо Вестервеллє. За його словами, на противагу ізоляції владної верхівки потрібно розширити підтримку громадянського суспільства Білорусі. Зокрема, Німеччина планує збільшити кількість стипендій для молодих білорусів, які хочуть навчатися у Німеччині.
Опозиція залишається під прицілом
Напередодні рішення про санкції з білоруських в’язниць звільнили низку представників опозиції, які без висунення обвинувачення провели у в’язниці півтора місяця після президентських виборів. Однак колишній кандидат на президентську посаду Володимир Некляєв та незалежна журналістка Ірина Халіп залишаються під домашнім арештом. Перебуваючи під постійним наглядом співробітників КГБ, вони не мають можливості користуватися ані телефоном, ані інтернетом. Опозиціонерам також заборонено проводити зустрічі із соратниками.
Євген Тейзе/afp/dpa/epd
Редактор: Володимир Медяний