Євроремонт у Верховній Раді: чи готові нардепи до змін?
4 березня 2016 р.Європейський парламент розробив пропозиції щодо реформування Верховної Ради України. 52 пункти "Дорожньої карти щодо внутрішньої реформи та підвищення інституційної спроможності Верховної Ради України" - результат шестимісячної роботи місії з оцінки потреб українського парламенту, очолюваної колишнім президентом Європарламенту Петом Коксом.
Він висловив сподівання, що рекомендації будуть втілені в життя попри напруження всередині правлячої коаліції в Україні. "У мене є підстави вірити (…), що у присутніх тут достатньо мудрості, аби знайти якийсь шлях, щоб робота продовжувалася. Тож я радше був би оптимістичним, ніж песимістичним зараз", - заявив він після зустрічей з представниками Верховної Ради в Брюсселі 29 лютого.
Ключові пропозиції
Серед ключових пропозицій для українського парламенту - значне посилення парламентського контролю та координації між Кабміном, адміністрацією президента та Верховною Радою. Запропоновано ранжувати законопроекти за важливістю таким чином, щоб прийняття звичайних законів відбувалось простою більшістю від присутніх у сесійній залі депутатів за умови наявності кворуму. При цьому парламент має запровадити процедуру відбору лише 20-ти законопроектів, ініційованих народними депутатами, які в подальшому розглядатимуться Радою.
Місія Кокса рекомендує якнайшвидше врегулювати статус парламентської опозиції. А також зменшити кількість парламентських комітетів з 28 до 20 і забезпечити у них пропорційне представництво народних депутатів. Європейські експерти також радять розробити кодекс поведінки народного депутата та започаткувати роботу інституту парламентських приставів.
Чи реально змінити Верховну Раду України саме таким чином?
"Чи втіляться ці рекомендації у життя, лежить виключно у площині відповідальності депутатів і від їхньої волі", - зазначив у розмові з DW член експертної робочої групи, колишній міністр юстиції Сергій Головатий. Він переконаний, що нинішня Верховна Рада "фактично є пародією на парламент". "Такого хаосу, такого безладу, такого невпорядкованого законодавчого процесу, який зараз є в парламенті, ніколи не було за усі роки. Маса рішень, законів ухвалюються без обговорення, з голосу", - пояснив Головатий і додав, що серед депутатів є ті, котрі "дуже хочуть" реформування за рекомендаціями Європарламенту.
Чи є шанс на зміни?
У тому, що у Верховній Раді панують благі наміри, переконує європейців її спікер Володимир Гройсман. Він пообіцяв європейцям, що реформа парламенту "відбуватиметься абсолютно прозоро", а важливість справи полягає саме у впровадженні плану реформ. Обнадійливим є той факт, що рекомендації доповіді місії Кокса були схвалені лідерами політичних фракцій не тільки Європарламенту, а й Верховної Ради.
Утім, політолог Володимир Фесенко не очікує якихось швидких і кардинальних змін внаслідок можливої парламентської реформи. "В Україні нічого не може бути одразу по-новому, незважаючи на революції, на зміни влади. Це просто нереально, тут не треба мати ніяких ілюзій. Я ніяких одномоментних змін не очікую", - зазначив експерт у розмові з DW.
Він переконаний, що найскладнішою частиною реалізації парламентської реформи будуть ті ініціативи, які стосуються конституційних змін, бо їх реалізувати буде вкрай важко. "Знайти сьогодні у Раді 300 голосів за конституційну ініціативу практично неможливо", - сказав Фесенко. Він, однак, додав, що ті зміни, які потребують змін до регламенту Ради, провести цілком реально.
Головне - зрозуміти
Хоча і на цьому шляху можуть трапитись затягування і непорозуміння. На думку глави Лабораторії законодавчих ініціатив Ігоря Когута, тільки створення етичного кодексу поведінки депутатів потребуватиме низки заходів за участю народних обранців. "Треба переконатись у тому, що вони усі однаково розуміють стандарти, які стосуються прозорості, звітності, конфліктів інтересів і дотримання певних принципів поведінки. "Лише після того, як депутати відчуватимуть свій власний внесок у цей документ, є шанс, що вони дотримуватимуться кодексу", - переконаний Когут.
Фесенко ж застерігає, що існує загроза прийняття рекомендацій у якомусь викривленому вигляді, як це сталось, наприклад, з прийняттям "безвізового" закону щодо електронного декларування. "Можуть бути спроби пом'якшити деякі норми, трошки підрихтувати, нібито те ж саме, що рекомендував Європарламент, але, з іншого боку", - зазначив політолог. Він не виключає, що парламент ухвалюватиме зміни, які девальвують рекомендації європейців. "Це - традиційна тактика частини нашого депутатського корпусу, який захищає свої інтереси", - зазначив Фесенко.
Як зазначається у самій доповіді місії Пета Кокса, надані українському парламенту рекомендації не мають зобов'язуючого характеру - рішення щодо їх виконання або невиконання прийматиметься Верховною Радою України. Не існує поки і механізму контролю за реалізацією цих рекомендацій, і до кінця не зрозуміло, яким він мав би бути.
"Навіть якщо кожна зміна, запропонована у цій доповіді, буде прийнята, чи матиме нова стратегія будь-який вплив на парламентську практику, якщо парламентарі і надалі будуть ставитися до власних правил так невимушено?" - риторично запитують автори доповіді Європарламенту.
Утім, щонайменше експерти, незважаючи на ці фактори, висловлюють обережний оптимізм. Так, Володими Фесенко припускає, що наполегливість і послідовність керівництва Ради та найбільших фракцій на шляху реформи парламенту, як це заявлено у їхніх деклараціях, є шансом на позитивні зміни.