Порушення прав людини на Донбасі
23 жовтня 2015 р.Міжнародна федерація за прав людини (FIDH) та Центр громадянських свобод України оприлюднили доповідь про воєнні злочини та злочини проти людяності на Донбасі "Східна Україна - цивільні потрапили під перехресний вогонь". Головний акцент в ній зроблений на переслідувані особливих груп цивільного населення. Серед них згадуються релігійні діячі, представники державних структур та нацменшин. Але в першу чергу, як зазначила керівниця відділу Східної Європи та Центральної Азії FIDH Олександра Кулаєва, це стосується проукраїнських активістів.
Найбільш брутальним порушенням прав людини вона назвала масові вбивства та систематичні сплановані катування. "Йдеться про вчинення катувань, як засобу здійснення операцій на контрольованих територіях. Йдеться не про поодинокі випадки, а про цілий регіон, де відбуваються викрадення людей, позбавлення їх свободи, катування, погрози життю та масове застосування імітацій розстрілів з метою психологічного насильства", - сказала Кулаєва.
Вона зазначила, що випадки таких самих злочинів зафіксовані правозахисниками і з боку сил, які виступали на боці уряду у Києві. Але тут немає доказів системного вчинення цих злочинів, як в самопроголошених "ДНР" та "ЛНР". "Масштаб злочинів неоднаковий, але вони сталися і з українського боку і також вимагають ретельного розслідування", - сказала Кулаєва. За її словами, це в інтересах самої України. Адже з досвіду чеченських воєн в Росії виглядає, що повертаючись до цивільного життя воєнні злочинці мають досвід безкарності, що спричиняє поширення цього досвіду і "катування стають звичайним явищем в мирних містах, віддалених від театру бойових дій".
Міжнародний кримінальний суд може допомогти
Розслідування більшості злочинів, що скоєні на Донбасі - здебільшого справа національного правосуддя України. Натомість Міжнародний кримінальний суд (МКС), з яким тісно співпрацює FIDH, може взятися за слідство та переслідування найбільш тяжких злочинів та злочинців. "Україна не підписала Римський статут МКС, щоби поширити тут юрисдикцію суду, але її уряд подав до Гааги дві декларації, що надають МКС права розслідувати злочини на Донбасі та на Майдані. Зараз прокуратура МКС відкрила попереднє розслідування", - сказала постійна представниця FIDH при МКС Керрі Комер.
Відповідаючи на запитання DW, вона зазначила, що в разі підписання Римського статуту співпраця Києва з МКС була би набагато тіснішою і ефективнішою. І що Верховній Раді довелося б інтегрувати в українське національне законодавство норми Римського статуту. "З цієї причини дуже необхідно, щоби Україна вжила кроків з ратифікації Римського статуту", - сказала Комер. За її словами, 2017 року очікується внесення до компетенції МКС таких міждержавних злочинів, як анексія Криму Росією. І хоча суд не зможе розглядати попередні випадки зовнішньої агресії, він може стати в пригоді у випадку наступних агресивних актів.
Рекомендації правозахисників
Наразі, як повідомила Олександра Кулаєва, FIDH особливо ретельно відстежує ситуацію в регіоні Східної Європи та Центральної Азії в п'яти зонах нестабільності: Нагірний Карабах, Абхазія, Південна Осетія, Крим та Придністров'я. За словами правозахисниці, ці зони створюють своєрідне "пасмо нестабільності" на південно-західних кордонах Росії. "Йдеться про 3,5 мільйони людей, які перебувають на територіях, де цілковито зникає національне та міжнародне право. Частина Донбасу ще в перехідному стані. Але його населення становить так само десь 3,5 мільйонів людей і може додатися до жертв таких невизнаних утворень", - застерегла Кулаєва.
У доповіді FIDH міститься посилання на статистику ООН, згідно з якою від початку конфлікту на Донбасі там загинули близько восьми тисяч людей і ще понад 17 тисяч були поранені. FIDH рекомендує Україні здійснити прозоре розслідування злочинів на Донбасі, скоєних усіма сторонами. А також встановити не лише виконавців, а організаторів та змовників системних злочинів. Києву радять тісно співпрацювати з МКС і запросити для моніторингу ситуації фахівців ООН.
Москву правозахисники закликають негайно припинити будь-яку підтримку бойовиків, відвести свої регулярні війська з України, зупинити нелегальний перетин через кордон вантажівок, озброєння і військового персоналу і негайно звільнити всіх громадян України, які перебувають у російському полоні. Міжнародне співтовариство має засудити насильство проти цивільних осіб з боку всіх сторін конфлікту та "вплинути на Росію, щоб вона зупинила неоголошену війну на Донбасі і перестала підтримувати сепаратистів".