ЗМІ про падіння Берлінського муру

Німецькі медіа коментували святкування з нагоди 25-річчя падіння Берлінського муру у контексті подій, які розгортаються в Україні. Газета Hannoversche Allgemeine Zeitung застерігає, що над Європою нависла чи не найбільша загроза за останні роки. "9 листопада 2014 року став добрим, радісним днем для Німеччини. Уся країна, її народ, святкували 25 років падіння муру – привід підняти келихи, згадати минуле та, стримуючи сльози, спостерігати за підсвіченими кульками, які в рамках чарівної художньої інсталяції здійнялися у небо над Берліном. Сувора споруда, яка ще донедавна позначала старий кордон, розчинилася, злетіла у повітря та була врешті розвіяна вітром. Східніше від Берліну, за дві-три години льоту, відбувалося зовсім протилежне. У східних областях України точилися найжорсткіші бої між проросійськими сепаратистами та українськими військовослужбовцями з моменту підписання домовленості про припинення вогню на початку вересня. Тож для Європи у цілому цей день, 9 листопада, насправді не був ані добрим, ані щасливим. Ще ніколи, з моменту падіння Берлінського муру, світова політика не перебувала в такому жахливо хаотичному, а тому й небезпечному стані".

Нідерландська газета De Telegraaf у понеділок, 10 листопада, пише про напруженість у відносинах між Заходом та Росією. "Коли Володимир Путін навесні намагався виправдати анексію Криму, вказуючи на "подвійну мораль на Заході", розширення НАТО на Схід, а також "нелегальні" бомбардування в Косові, Іраку та Лівії, його ніхто не підтримав. Які симпатії можна проявляти до агресора, очільника клептократії, яка попирає демократію - від прав сексуальних меншин до діяльності правозахисних організацій? Жодних, особливо після падіння MH17. Але після того, як Михайло Горбачов, герой Заходу, знову підняв цю тему (підтримки Росії у її діях - Ред.), ймовірно, варто задуматися. Чи можна відмахнутися від нього, як від старого маразматика? Чи може, не слід сприймати всерйоз його злобу? Війна в Україні тим часом триває. Санкції Заходу діють. Але не на путінську владну еліту, а на звичайне населення. Час – на боці Путіна. На поступки він не піде".

Державний секретар США Джон Керрі у гостьовому коментарі для німецької газети Frankfurter Allgemeine Zeitung зазначив, що Європа і США повинні захищати українську незалежність. "… Адже, на жаль, сумна правда полягає в тому, що свободи, якими користуються нині американці та німці – вільно обирати відповідальних у політиці, висловлювати свою думку та самим будувати власне щасливе життя – ці свободи під загрозою у дуже багатьох частинах світу. Навіть у Європі.

Агресивна поведінка Росії в Україні неприйнятна. Вирішальне значення відіграє те, що Німеччина та Сполучені Штати стоять на боці нашого партнера і захищають українську незалежність та цілісність. Світовий післявоєнний порядок та той порядок, що утворився після падіння муру, який пішов на користь мільйонам людей, нині під загрозою".

Газета Nürnberger Nachrichten, описуючи святкування у Берліні, застерігає, що Європа знову перебуває на порозі розколу. "Горбачов бачить загрозу, що Європа знову може поділитися. Лише цього разу не стіною з бетону та колючого дроту, а муром з упереджень, нетолерантності та відчуття історичної переваги Заходу по відношенню до Росії. Схожої думки дотримується і екс-міністр закордонних справ ФРН Ганс-Дітрих Ґеншер. Наскільки обидва політики мають рацію, показують новини з України: поки у Берліні святкують, на Донбасі розгортаються найжорсткіші бої за останні тижні. Росія, українська влада та Захід опинилися у політичному і військовому глухому куті, вихід з якого, ймовірно, вдасться знайти за допомогою старого покоління".