Огляд преси

Латвійська націонал-консервативна газета Latvijas Avize переймається питанням, чи не пожирає українська революція власних дітей? "У повідомленнях з Києва вже чути, що частина протестувальників незадоволена "занадто поступливими" Яценюком, Кличком та Тягнибоком, і терпить їх лише тому, що на цей час кращих лідерів немає. Але ж звідки їм з'явитися? Залишається лише звільнена з тюрми Юлія Тимошенко, яка святкує тріумфальне повернення. Треба лише почекати, якими будуть її наступні кроки", - читаємо на сторінках Latvijas Avize.

Німецька газета Badische Neueste Nachrichten з Карслруе вважає, що нова українська влада мусить всерйоз підійти до глибинних реформ. "Після революції люди в Україні дуже сподіваються на солідарність Заходу. Гроші можуть потекти, втім, лише коли керівництво в Києві впритул займеться обіцяними реформами. Лише коли боротьба з корупцією покаже успіхи, Україна перестане бути бездонною діжкою. Настав час, щоби взяти під контроль і олігархів, які набили собі кишені у попередні роки", - переконана Badische Neueste Nachrichten.

Економіка у руїнах

Французька Le Monde присвячує свій коментар реакції ЄС на події в Україні. "Для ЄС, під дверима якого розгорнулася демократична та націоналістична революція, найнагальнішою справою є фінансова підтримка. Йдеться про відвернення дефолту, що не допустить сповзання України до анархії. Необхідно чітко окреслити перспективу політичного партнерства з Україною. При цьому не треба випускати з поля зору Молдову і Грузію, які вже парафували угоду про асоціацію з ЄС і можуть невдовзі стати об'єктом російського тиску. Шокова хвиля революції у Києві саме розгортається", - пише Le Monde.

Шведське видання Dagens Nyheter нагадує про катастрофічну ситуацію в економіці. "Українська економіка практично лежить у руїнах. Янукович через події останніх місяців сягнув абсолютного дна. Україна потребує близько 200 мільярдів шведських крон допомоги. Путін усвідомлює, що, якщо застосує економічну зброю, на Україну чекає криза. З одного боку, Росія не допустить, щоби її сусідка взяла курс на Захід, узалежнюючись від ЄС. З іншого - сприяти катастрофі не в російських інтересах. Наступний крок Москви складно спрогнозувати", - констатує Dagens Nyheter.

Геополітичним аспектам київських подій присвячує свій коментар іспанська газета El Mundo. "Міжнародна спільнота має використати усі наявні засоби, щоби запобігти громадянській війні в Україні. Збройний конфлікт матиме небезпечні наслідки для відносин Росії із Заходом. Втеча президента Януковича не тільки не зменшила загрозу війни, а навіть її збільшила. Конфлікт в Україні повернув риторику "холодної війни". Необхідно запобігти тому, щоби Кремль однобічно ставав на сторону табору Януковича", - вважає El Mundo.

Стратегічний Севастополь

Аналізом останніх мітингів в Криму присвячена стаття у ліберальній британській The Guardian. Видання наголошує, що Севастополь є ключовим для майбутнього України як соборної, суверенної держави. "Наміри Володимира Путіна щодо України залишаються незрозумілими. Росія неодноразово підтверджувала непорушність сучасних кордонів України. Але Путін відомий своїм презирливим ставленням до української державності. Україна займає центральне місце у путінських поглядах на те, що колишні радянські республіки - "зона особливих інтересів" Росії. Варто прогнозувати, що він спробує саботувати і підривати роботи будь-якого нового українського уряду, що віддаляє Україну від російської орбіти", - переконана The Guardian.

Тим часом словацька газета Sme гостро критикує скасування у Раді закону про засади мовної політики. "Мовний закон належав до небагатьох добрих законів, які були ухвалені у часи Януковича. Він дозволяв те, що у демократичній країні і має бути стандартом: права російської громади послуговуватись власною мовою у медіа та у спілкуванні з місцевою владою. З його скасуванням новий уряд не лише посилює сепаратизм, але й повертається проти цінностей самого Європейського Союзу, куди нібито Україна прагне потрапити", - читаємо у Sme.