Огляд преси

Консервативна шведська газета Svenska Dagbladet "приміряє" ситуацію в Грузії після війни 2008-го року на актуальні події в Україні. "Якщо попередні власті (Грузії - прим.ред.) провадили курс на євроатлантичну інтеграцію, то нові поставили собі за мету поліпшення відносин з Росією. Такий баланс, як вже довів приклад України, тримати нелегко, але, здається, це необхідно для маленької країни з таким географічним розташуванням. Але грузини добре знають російські імперіалістичні замашки. Навіть якщо Брюссель через ситуацію в Україні заявляє про свою підтримку, все ж відчуття на Сході (Європи) таке, що їх кинули напризволяще", - вважає Svenska Dagbladet.

Ліберальне словацьке видання Sme сумнівається у тому, що європейська допомога вирішить економічні проблеми України. "Те, що підписання економічної частини угоди про асоціацію Євросоюз відклав на період після виборів, означає, що в Брюсселі порятунок української економіки від загрози банкрутства не вважають "джек-потом". Нагальні реформи, починаючи з дерегуляції цін на енергію, викличуть негативну реакцію в українському суспільстві, що Росія обов'язково використає у своїх цілях. Особливо на Сході України", - прогнозує газета Sme.

Простих рішень немає

Австрійська газета Der Standard теж аналізує роль енергетики в цьому конфлікті. "Хто б міг подумати, що з поміж усіх саме Володимир Путін - повелитель величезних газових резервів - забезпечить прорив у галузі відновлюваних джерел енергії у Європі. Тиждень після де-факто відокремлення Криму від України, на Заході вже думають, як зменшити залежність від російських енергопостачань", - пише Der Standard.

Латвійське видання Latvijas Avize аналізує ефективність європейських санкцій проти Росії. "Побоювання збитків від економічних санкцій ЄС проти Росії присутні і в Латвії. Поки ж усе зважують, вже зрозуміло, що шкода від нової окупації буде неспівставною зі збитками від санкцій. Ситуація складна, а простих рішень немає. Західна Європа залежить від російського газу, а Росія залежить від західноєвропейських грошей. Єдиним рішенням є мудре поєднання політичного та економічного тиску", - переконана Latvijas Avize.

Анексія Криму - це вже історія

Нідерландське видання De Volkskrant усупереч критичній позиції американської преси навпаки вважає позицію президента США Обами у цій кризі дуже виваженою. "Обама знає, що в суспільному сприйнятті він явно іде позаду. У цьому протистоянні найбільше пунктів назбирав Путін. Анексія Криму - це вже історія. Американські коментатори вважають, що виправити цю ситуацію буде неможливим впродовж кількох сотень років. Обама ж сподівається, що в далекій перспективі саме він вийде переможцем: санкції, ізоляція та час змусять Путіна дати "задній хід". Поки ж президент США намагається тримати емоції під контролем", - пише De Volkskrant.

Цілком протилежної думки дотримується німецьке видання Allgemeine Zeitung з Майнцу. "Путін розуміє лише одну мову - абсолютної твердості. Відсутність чіткої концепції він негайно трактує як слабкість. Він цілком і повністю налаштований на те, щоби використати можливості, які ще в нього залишилися. (...) Очільник Кремля у такий спосіб прагне відвернути увагу від важкого становища, в яке сповзає його власна країна. А Європа наблизилася до нового розколу, який їй вже віддавна не загрожував", - констатує Allgemeine Zeitung з Майнца.