Європейська преса про загибель Качинського та її наслідки
17 квітня 2010 р.Це сперечка, що стосується лише поляків. Але можна дивуватися, що краківський кардинал Станіслав Джівіш очевидно переговорив лише з родиною загиблого та поспівшив з ухваленням рішення. Яким би трагічним не був інцидент, якими б великими не були симпатія та співчуття - чи кардинал не знає, що Лех Качинський за життя був досить суперечливим політиком, популярність якого незадового до смерті сягала лише 20 відсотків? - запитує Die Presse.
Схожий коментар надрукувала німецька Süddeutsche Zeitung з Мюнхена:
Качинський належав до групи політиків історичного масштабу, які досі знову й знову розколювали Польщу, роблячи її складним партнером у Європі. Його Польща черпала силу з міфів минулого. Але це також була Польща, якій були властиві закритість, недовіра та конспірація. Ізоляціоністський тренд майже закріплений у конституції, яка не визначає чітких правил представництва країни в світі. Президент і прем’єр-міністр контролюють себе у зовнішній політиці аж до паралічу. Так було і у питанні вшанування загиблих у Катині. Нещастя тепер має стати попередженням, щоб Польща звільнилася від кайданів минулого, - закликає Süddeutsche Zeitung.
Тему продовжує німецька Sächsische Zeitung з Дрездена:
Качинський, під впливом своєї особистої історії, не був людиною замирення з Москвою. Але іронія долі може інколи бути злою: його трагічна смерть може просунути вперед саме цей процес. Передумовою однак є те, що поляки й росіяни у наступні години, тижні та місяці вестимуть себе з такою ж довірою, як це робили Путін і Туск минулого тижня. І так, як це робить російське керівництво від моменту суботньої катастрофи, демонструючи те, чого досі бракувало обом націям у поводженні одна з одною – розуміння. Розуміння точки зору та жалоби іншої сторони. В катинській землі лежать поруч тисячі поляків та росіян – усі вони стали жертвами жахливого режиму терору. Власне, це достатня підстава, щоб поховати взаємну недовіру, - вважає Sächsische Zeitung.
Російська газета «Вєдомості» дотримується такої думки:
Смерть президента Качинського та інших представників польської еліти в результаті авіакатастрофи під Смоленськом – це нове обтяжливе випробування для народів Польщі та Росії. Трагедія під Смоленськом – одна з найбільш трагічних подій у трагічній історії польсько-російських відносин. Тепер біль може наблизити людей, але може їх і назавжди розділити. Антиросійські настрої можуть отримати в Польщі новий імпульс – особливо під час передвиборної кампанії… Російське населення та російське керівництво поводяться дуже правильно, сумуючи разом з польським народом. Лех Качинський був для Росії дуже незручним польським президентом. Те, що він тепер загинув у Росії, на російському літаку та після проведеної в Росії модернізації (…) є дивної трагедією. Щоб здолати цю моторошну символіку, обом сторонам потрібні терпіння та максимальна повага один до одного. Особливо Росія тепер повинна піти назустріч полякам, - пише російська газета «Вєдомості».
Польська Gazeta Wyborcza бачить у трагічних обставинах шанс:
Це звучить як парадокс, але трагедія під Смоленськом дає унікальний шанс для наближення між поляками та росіянами. Без примусу та лицемірності, як це часто було в історії польсько-російських відносин. Ще один парадокс полягає в тому, що ця трагедія сталася неподалік Катині, місця, що глибоко розкололо наші народи. Поведінка росіян після трагедії під Смоленськом спростовує тезу про те, що наближення між Польщею та Росією неможливе. (…) Виглядає на те, що ми, слов’яни, спочатку маємо сильно страждати та злитися, перш ніж ми щось зрозуміємо та зробимо висновки, - припускає Gazeta Wyborcza.
Огляд європейської преси підготував Роман Гончаренко
Редактор: Наталя Неділько