Європарламент відреагував на заборону Меджлісу
12 травня 2016 р.
Вже вдруге за останні три місяці Європарламент розглянув ситуацію, яка склалася з правами кримських татар в окупованому Криму. Цього разу приводом для дебатів, які пройшли у четвер, 12 травня, у Страсбурзі, стало рішення так званого Верхового суду Криму заборонити діяльність Меджлісу.
У своїй резолюції євродепутати назвали заборону Меджлісу "політично вмотивованим рішенням" і ознакою "системного і цілеспрямованого переслідування кримських татар". Вони закликали окупаційну владу Криму негайно його відкликати.
Знаково, що всі політичні групи Європарламенту, окрім окремих позафракційних депутатів, були єдині у своїй позиції щодо порушення прав кримських татар російською окупаційною владою, тому резолюція була ухвалена майже одноголосно.
Розширити санкційний список
У Європарламенті переконані, що заборона Меджлісу, "який є законно визнаним представницьким органом", є насправді намаганням так званої місцевої влади півострова "витіснити кримських татар з Криму". Євродепутати побоюються, що накладене на Меджліс тавро "екстремістська організація" створить підґрунтя для подальшої дискримінації, переслідування та порушення головних громадянських свобод кримських татар.
Європарламент не збирається пом’якшувати свою позицію щодо невизнання незаконної анексії Криму Росії. Більше того, євродепутати закликають "розглянути можливість" розширити персональний санкційний список ЄС, доповнивши його іменами осіб, які напряму пов’язані із забороною діяльності Меджлісу. Євродепутати також нагадали Москві, що лише повне відновлення контролю Україною над Кримським півостровом стане приводом для зняття відповідних санкцій з Росії, і закликали російську владу розпочати переговори з Києвом та "іншими міжнародними партнерами" щодо деокупації Криму.
За громадян відповідає окупаційна влада
Згідно з міжнародним гуманітарним правом Російська Федерація несе повну відповідальність за окуповані території Кримського півострова, говориться в резолюції. "Європарламент закликає РФ підтримувати законний порядок у Криму і захищати громадян від свавілля судових і адміністративних заходів, а також проводити незалежне міжнародне розслідування будь-яких порушень прав людини, здійсненими окупаційними силами і так званою місцевою владою", - йдеться у документі.
Євродепутати пропонують Євросоюзу посилити тиск на російську владу, вимагаючи від неї допустити в Крим міжнародні моніторингові місії з прав людини і наголошують, що "будь-яка міжнародна присутність в Криму повинна бути добре скоординована та узгоджена з Україною та підтримана головними міжнародними правозахисним організаціями".
"Моторошне відлуння сталінських часів"
Під час дебатів, які передували голосуванню, депутати називали сьогоднішню ситуацію в Криму "моторошним відлунням" та "страшним дежавю" подій 1944 року, коли радянська влада в одну ніч депортувала з Криму понад 200 тисяч кримських татар. "У 1944 році Сталін назвав усіх татар злочинцями і вислав їх з Криму, сьогодні Росія, заборонивши Меджліс, намагається зробити те саме", - заявив литовський депутат Броніс Ропе.
Крим перестав бути для татар рідною домівкою, де почуваєш себе безпечно, вважає бельгійський депутат Марк Демесмекер. За його словами, кримських татар переслідують, викрадають, вбивають і кидають у в’язниці, тому вони змушені виїжджати на материкову Україну. "Ніхто не чекав, що у 21 столітті країна, яка є постійним членом Ради Безпеки ООН, буде причетна до цих подій", - наголосив політик.
Британський депутат Чарльз Теннок вважає, що необхідно посилювати санкції, накладені на Росію за незаконну анексію Криму. "Ми також повинні заохочувати Туреччину активніше захищати кримських татар так, як вона захищає туркмен у Сирії", - сказав депутат. Прихильником санкцій є і литовський депутат Пятрас Ауштрявічюс. "Ці люди повинні бути покарані, бо Крим належить Україні, і не може бути Криму без татар", - емоційно завершив він свій виступ.
Негайна деокупація
Євродепутат від Хорватії Андрей Пленкович переконаний, що російська влада переслідує кримських татар за те, що вони не змирилися з незаконною анексією. На його думку, Росія повинна негайно розпочати переговори з деокупації Криму у запропонованому Україною форматі "Женева плюс" (переговори за участі США, ЄС і країн-підписантів Будапештського меморандуму - Ред.).
Євродепутати закликають ЄС не допустити перетворення окупації Криму на заморожений конфлікт. "Коли у Києві я зустрічався з главою Меджлісу Рафатом Чубаровим, він просив мене, щоб Європа не забувала про Україну, і я йому це пообіцяв", - розповів британський депутати Ричард Говітт, наголосивши, що резолюція ЄП доводить, що порушення прав кримських татар не минуть непоміченими. А естонський депутат Урмас Паєт запропонував висунути Мустафу Джемілєва в лауреати Премії імені Андрія Сахарова. "Це буде наш чіткий меседж, що Європа не збирається пробачити Росії анексію Криму", - заявив політик.