ЄС готовий далі чинити тиск на Росію

DW: Пані Калнієте, наскільки, на Вашу думку, персоналії комісарів нової Європейської Комісії впливатимуть на зміну політики ЄС щодо України?

Сандра Калнієте: Персоналії політиків завжди мають значення. Але, з іншого боку, жоден єврокомісар не має права на вільні прояви своєї особистості. Адже європейська політика формується за колегіальним принципом у трикутнику Європейська Рада – Європарламент – Єврокомісія через принцип діалогу. Тож якихось крутих поворотів у політиці ЄС щодо України я не очікую. Хоча, звичайно, всі країни-члени ЄС мають свою двосторонню зовнішню політику, деякі відстоюють свій близький діалог з Росією, що робить прийняття будь-якого спільного рішення Європейською Радою доволі складним процесом, оскільки воно узгоджується за принципом консенсусу.

Тобто Ви вважаєте, що дії Росії переконали навіть найстійкіших російських симпатиків у ЄС у необхідності діяти злагоджено та спільно проти політики Москви?

Ви знаєте, я дуже шкодую, що у 2008 році тривожний сигнал війни у Грузії не був по-справжньому почутий в Європі. Тоді говорили, що треба міняти концепцію зовнішньої політки ЄС, підвищити дієвість наших газопроводів, щоб вони могли працювати в аверсних і реверсних напрямках, але на практиці зроблено було дуже мало. Проте зараз я маю відчуття, що більшість європейських країн усвідомили, що той світовий порядок, який встановився після падіння Берлінського муру, завершився. Ми знову бачимо біля своїх кордонів ворожу державу, яка висуває територіальні претензії іншим країнам. Тому нам треба посилити європейську обороноздатність, зміцнити спільну зовнішню політику і зробити нас менш залежними від торгівлі з Росією та поставок російського газу. Ми свідомі цього, але це займе час. Зараз ми повинні твердо тримати свою позицію щодо Росії, яка базується на трьох принципах: мінські домовленості необхідно виконати на сто відсотків, Крим треба повернути Україні, а її територіальну цілісність необхідно поважати. Ми, звичайно, не такі наївні, аби думати, що, якщо ми відстоюємо ці принципи, то це змусить Росію змінити свою зовнішню політику. Але якщо ми піддамося російському тискові, тоді Росія не зупиниться.

За яких умов Євросоюз готовий посилити санкції проти Росії?

Гадаю, ми будемо готові зробити це, якщо Росія призупинить постачання газу. А також, якщо бойовики на Сході України, контрольовані Росією, перетнуть умовну демаркаційну лінію, яка була встановлена внаслідок домовленостей про припинення вогню. Це розглядатиметься як новий виток війни. Звичайно, не всіма членами ЄС, бо є такі країни, які через свої внутрішні проблеми та двосторонні відносини з Росією використовують іншу термінологію, хоча й знають напевно, що це війна. Але повірте, Німеччина, країни Балтії, Польща чинитимуть відчутний тиск на Росію і виступатимуть за перегляд та посилення санкцій.

Самопроголошені лідери так званих ЛНР та ДНР оголосили про намір провести вибори 2 листопада. Чи отримають ці вибори міжнародне визнання?

Ніколи. Тому що ці так звані республіки є частиною території України, до яких застосовується тільки українське законодавство.

Якщо говорити про українські вибори до парламенту, чи є вони легітимними в очах міжнародної спільноти без участі у виборах жителів Криму та частин Луганської та Донецької областей?

Так, вони легітимні. Тому що той факт, що частина території країни окупована і окупанти не дозволяють населенню провести вибори, виправдовує причину, через яку решта України прагне рухатися вперед.

Чи відчули Ви після зустрічей у Києві, що нова українська влада має політичну волю для проведення реформ у країні?

Так, безперечно. Президент і прем’єр-міністр України дуже зорієнтовані на реформи. Головна проблема, яка стоїть на заваді імплементації реформ, - стан війни, в якому перебуває країна, а також ті маніпуляції, до яких вдається Росія: закриття ринків для українських товарів і підвищення ціни на газ. Це все має відчутний стримуючий ефект на реформи в Україні.

Сандра Калнієте - євродепутат від Латвії, віце-голова політичної групи "Європейська народна партія" у Європарламенті, член комітету з питань зовнішньої політики, член делегації Європарламенту зі співпраці з Україною.