Євроарена у Львові: «сам не гам і іншому – не дам»

Новий стадіон у Львові зможе прийняти близько 33 тисячі глядачів, створено понад 4 тисячі місць для стоянок авто. У приміщені буде чи не найбільший ресторан міста на 500 осіб, чотири конференц-зали, картинг центр, ковзанка та інші розважальні об’єкти.

Утримання такої арени, за попередніми розрахунками фахівців, обійдеться державі у 20-25 мільйонів гривень на рік. Рішенням Кабінету міністрів від 13 липня 2011 року створено державний консорціум «Спортивні арени України», завданням якого, власне, і буде ефективне використання об’єктів інфраструктури після проведення чемпіонату з футболу. До консорціуму увійшли НСК «Олімпійський», «Арена-Львів» та «Палац спорту».

Незговірливі «Карпати»

Керівництво області не сумнівається, що після завершення «Євро-2012» стадіон активно функціонуватиме і не простоюватиме, про що дбатиме державна новостворена установа. «Статки державі та організаторам приноситимуть не лише спортивні заходи, але й різного роду фестивалі, концертні програми, свята та конференції», - запевняє голова Львівської ОДА Михайло Цимбалюк.

Якщо відомий львівський футбольний клуб «Карпати» візьме в оренду стадіон, то проблем взагалі не буде, вважають державні чиновники. «За умови, що львівські футбольні клуби гратимуть раз на тиждень на стадіоні, цього вистачить для завантаження арени», - каже віце-прем’єр-міністр України Борис Колесніков. Проблема лише у тому, що львівські «Карпати» мають свій стадіон, і не поспішають змінювати місце дислокації. Переговори тривають вже кілька місяців.

Радянські підходи

Однак, в інтерв’ю Deutsche Welle фінансовий експерт, заступник керівника Комітету громадського контролю «Євро-2012» Тетяна Тимошенко заявила, що не вважає державний консорціум формою ефективного менеджменту. «Є багато різних схем утримання таких об’єктів. Але наша держава, на жаль, не вважає за потрібне заробляти на цьому. Досі не прораховано майбутні надходження. Не розроблено моделі державно-приватного партнерства з утримання цих стадіонів», - каже вона.

Приміром, у США використали схему, коли створили інвестиційний фонд з надходжень від Олімпіади, відтак дивіденди вкладали в ці заздалегідь нерентабельні об’єкти. «Росія ж поділила олімпійські об’єкти на зони, частину з них віддала керуючим компаніям, які діляться з державою прибутками», - додає Тимошенко.

В Україні ж ще діють радянські підходи, наголошує експерт, жодних бізнес-планів, говорять тільки про вкладання коштів, чиновники мислять ще за формою планової, а не ринкової економіки. Такі бізнес-плани треба розробляти на етапі проектування об’єктів, запевняє Тимошенко, а цього держава не зробила. Отже, стадіон у Львові і інші інфраструктурні об’єкту ляжуть тягарем на видаткову частину бюджету, переконана експерт. А створення державного концерну, за її словами, ні що інше як нове структурне навантаження, причому, підконтрольне. Краще б держава підписала угоду з приватним партнером, який би зайнявся економічною доцільністю львівського стадіону, додала співрозмовниця.

Така схема діє у польському Вроцлаві. Ще задовго до закінчення будівництва вроцлавської арени у лютому 2010 року, місто підписало угоду з відомим американським оператором про комерційне використання стадіону. Тепер арена працює на повернення вкладених коштів, які місто брало в кредит, розповіла директор міського бюро «Євро-2012» Ханна Домагала. Практично щодня на стадіоні відбуваються різні імпрези, і компанія дбає про задіяння об’єкту на місяці вперед, а місто отримує дивіденди.

Сумна перспектива

Заяви ж Колеснікова про самоокупність державного концерну за два роки – чистої води популізм, переконана представниця комітету громадського контролю. «А де ж розрахунки?», - запитує фінансист Тимошенко. Практично всі стадіони завжди є дотаційними, лише за рахунок прилеглої інфраструктури можна вийти на нульовий баланс. А стадіон у Львові завжди буде дотаційним, вважає експерт, бо його місце розташування не було продуманим. Погана логістика і дорогі комунікації – це вже великий негатив для будь-яких проектів, що будуть пов’язані з експлуатацією цього об’єкту, пояснила співрозмовниця.

Автор: Галина Стадник
Редактор: Дмитро Каневський