Нова партія Яроша піде на вибори

Поміркований Ярош-політик переміг Яроша-революціонера. Так коротко експерти пояснюють розкол, який відбувся у "Правому секторі". Все розпочалося ще у листопаді, коли Дмитро Ярош склав повноваження провідника ПС. Причиною цього став фактично бунт керівництва ПС, яке провело конференцію за відсутності свого лідера і обрало новий провід.

Ідеологічні розбіжності

Тепер же Дмитро Ярош остаточно спалює мости з колишніми однодумцями. Бо, за словами експертів, не поділяє їхню думку на внутрішню війну з владою. Правий сектор називає чинну владу в Україні "режимом внутрішньої окупації" і закликає до революційної боротьби з нею. Дмитро Ярош також заявляє, що перебуває в опозиції до уряду і президента, звинувачуючи їх у корупції. Однак він хоче боротися всередині країни політичним шляхом і вважає, що варто використати всі мирні засоби протистояння.

У відеозверненні, опублікованому на сайті нового руху, Ярош називає "кривавий бунт" проти влади приреченим. На його думку, слід зосередитися на боротьбі з зовнішнім агресором. "Ця революція не була закінчена, і завершення її- створення Української самостійної соборної держави - з незалежних від нас причин, головною серед яких є війна з російським агресором, відклалося у часі", - йдетсья у зверненні.

"Ярош як символ"

"За великим рахунком, Ярош вже перестав контролювати ПС, - каже експерт Міжнародного центру перспективних досліджень Анатолій Октисюк. - Він фактично був атрибутивним символом ПС. Це як МакДональдс - кожен має свою франшизу і робить у своєму регіоні що хоче".

За словами експерта, "провідник", як називають Яроша його поплічники, не хоче брати на себе відповідальність за все те, що може скоїти ПС у майбутньому. За організацією вже тягнеться багато негативу і скандалів. Включно з рейдерськими захопленнями і перестрілкою в Мукачевому. Саме тому Ярош починає з нового аркуша.

"Мирний рух" із двома батальйонами

Прибічники Яроша запевняють, що на відміну від ПС, новий рух буде "поміркованим". Водночас, так само як і у Правому секторі, у новому проекті Яроша буде військове крило. До нового руху переходять і два головних бойових батальйони, які входили до Правого сектора – Добровольчий український корпус (ДУК ПС) - та медичний батальйон "Госпітальєри".

Як вказують політичні оглядачі, це унікальний і доволі суперечливий випадок, коли громадський рух має власну армію. "Не може бути партійних армій. В цьому плані я підримую позицію президента. ВО " Свобода" теж намагалась щось на кшталт цього створити. Але після подій з метанням гранат під Верховною Радою 31 серпня , ці ідеї полишили. ", - говорить керівник київського Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Володимир Фесенко. Він додає: дозволивши одній партії мати бойове крило, доведеться дозволити іншим.

Сам Дмитро Ярош запевняє, що батальйони потрібні виключно для боротьби з зовнішнім агресором на сході України. А в майбутньому вони становитимуть основу для Добровольчої української армії.

"Провідник" йде у маси

У новому русі Яроша, на відміну від Правого сектора, як кажуть його засновники, крім політичного і військового, буде і громадянське крило. Це, за задумом Яроша і його однодумців, "дасть можливість долучати ширші маси". "До руху зможуть вступати всі патріоти за бажанням. Не обов’язково націоналісти, ми хочемо створювати націоналістів самі", - розповідає DW Олена Білозерська, яка пішла з ПС разом із "провідником".

У січні нова команда Дмитра Яроша їздитиме країною в пошуках однодумців та створенні регіональних осередків. До слова, 10 обласних осередків ПС у повному складі вже вирішили йти до нового руху. Про це DW повідомив Андрій Шараскін, який, імовірно, очолить політичний блок руху.

На вибори - готуйсь!

Прибічники "провідника" не приховують, щоіз самого початку своєї діяльності готуватимуться до участі у наступних виборах усіх рівнів. Для цього всередині руху створять політичну партію. Як вона називатиметься і якою буде програма, визначать у лютому, під час першого з’їзду руху.

Для підготовки до виборів зараз непоганий час, зауважують політичні оглядачі. Згідно з даними соціологічної компанії "Геллап", рівень схвалення діяльності президента з моменту інавгурації впав з 47 до 17 відсотків. А уряду - 8 відсотків.

Сумнівні політичні перспективи

Та експерти багато шансів політичній кар’єрі Яроша не дають. "Він, безумовно, харизматична і авторитетна постать, але досвід його діяльності показав, що він не дуже захоплюється публічною політикою, - пояснює керівник київського Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Володимир Фесенко. - Вона не дуже йому подобається. А щоб рух був успішним, доведеться займатися політикою, інакше він буде маргінальним".

Ще одна причина можливих труднощів на виборах - велика конкуренція на правому фланзі. "Праворадикальне поле досить зайняте. Там є Радикальна партія Олега Ляшка, ВО "Свобода", "Укроп", який показав непоганий результат. Окрім того, "Азов" планує створити свою партію", - каже експерт Міжнародного центру перспективних досліджень Анатолій Октисюк.

Кінець "Правого сектора"?

Розкол політичний та ще й військовий призведе до занепаду "Правого сектора", вважають експерти. За їхньою оцінкою, рушійною силою ПС був саме лідер Дмитро Ярош. Тепер же цю силу "розтягнуть у різні боки". Речник Правого сектора Артем Скоропадський з цим не згоден. Щоправда прогнозує, що лідера більше не обиратимуть. Керуватимуть організацією колективно – за допомоги проводу.

"70 відсотків людей залишилися з нами, з ПС, і лише 25-30 відсотків пішли до нової структури", - повідомив DW Артем Скоропадський, даючи зрозуміти, що проект ПС не закриватимуть.