Як ЄС хоче приєднати Україну до своєї транспортної мережі

У Європейському Союзі вирішили надихнути новим життя ініціативу "Східне партнерство" і розробили для цього два десятки різних проектів. Серед них є дрібніші на кшталт відкриття вишу Європейська школа у Тбілісі, але є й значно масштабніші, до яких належить, наприклад, інвестиційний план дій для розвитку транспортної інфраструктури в  країнах "Східного партнерства". Програму "Східне партнерство" Європейський Союз ініціював ще 2009 року. Вона охоплює шість пострадянських країн, а саме - Азербайджан, Білорусь, Вірменію, Грузію, Молдову та Україну. Програма спрямована передусім на підтримку процесу реформ у цих країнах. 

Основний пріоритет - дороги

Нещодавно представлений у Брюсселі, план дій для розвитку інфраструктури містить близько 100 окремих проектів. Їхня мета - приєднати шість східних сусідів до Транс'європейської транспортної мережі (TEN-T) Європейського Союзу. Спочатку ця система транспортних коридорів створювалась для того, аби покращити сполучення країни всередині Євросоюзу. Тепер її хочуть розширити й на країни "Східного партнерства". 

За оцінками Єврокомісії та Світового банку, для реалізації цього проекту знадобиться 12,8 мільярда євро. З них 9,5 мільярда євро передбачається витратити на спорудження майже п'яти тисяч кілометрів автомобільних доріг і залізничних колій. Решта має піти на морські та річкові порти, летовища, логістичні центри. Близько половини проектів розрахована до 2020 року, інші - до 2030 року. Найбільша сума припадає на проекти в Україні - майже 4,5 мільярда євро. 

Сполучити Україну з ЄС

Експерт провідного брюссельського економічного аналітичного центру Bruegel Сімоне Тальяпьєтра називає інвестиційний план безпрецедентним: "Ця ініціатива є першою у своєму роді, вона відображає ідею поширити (на "Східне партнерство", - Ред.) традиційну для ЄС внутрішню практику сприяння розвитку транскордонної інфраструктури", - зазначив він у розмові з DW.

У плані є проекти, які розраховані як на розвиток та модернізацію внутрішньої транспортної інфраструктури, так і на покращення міжнародного транспортного сполучення. В Україні, наприклад, це і реконструкція траси Київ-Одеса, і ремонт другої злітно-посадкової смуги та спорудження нового вантажного терміналу в аеропорту "Бориспіль", але також розвиток порту "Южний", електрифікація окремих ділянок залізничної гілки, яка поєднує Україну та Білорусь.

Директор українського Центру транспортних стратегій Сергій Вовк найважливішими проектами вважає будівництво транскордонних перевантажувальних комплексів у західній Україні. Адже через логістичні проблеми, такі як різні розміри колій або різні стандарти роботи з логістичними документами, є "великий дефіцит" потужностей для перевантажування. Для цього в плані передбачено два проекти з модернізації залізниці Ковель-Ягодин у Польщу, та Мукачево-Чоп, яка веде і в Угорщину, і в Словаччину.

Звідки гроші на розвиток проектів?

Те, що перелік проектів склали Єврокомісія та Світовий банк, ще не означає, що вони їх профінансують. Спільно з країнами "Східного партнерства" визначено лише пріоритети. Згідно з планом, понад дев'ять мільярдів євро могли би надати міжнародні фінансові інститути, переважно Європейський інвестиційний банк (ЄІБ) і Європейський банк з реконструкції та розвитку (ЄБРР). Шести державам доведеться вкласти близько 700 мільйонів євро з власної кишені, а ще три мільярди євро треба буде залучити за допомогою партнерств держави та бізнесу.

Тому Сергій Вовк називає наведені в плані суми "віртуальними коштами". Залучити їх - виклик для України, каже експерт, і пояснює, що уряду треба буде в першу чергу забезпечити прозорість державних закупівель і фінансових потоків. "Це виклик, але, враховуючи істотну активізацію співпраці з ЄС останнім часом, ми маємо всі можливості довести ці проекти до реалізації", - переконаний Вовк.

Брюссель осторонь також не стоятиме. Уже після публікації плану він затвердив понад 25 мільйонів євро грантів на побудову об'їзної дороги в Тернополі та зведення пункту перетину кордону у Вірменії. Як заявив кореспонденту DW один з чиновників ЄС, інші проекти з плану також можуть здобути грантову підтримку від ЄС. Це полегшить залучення інших інвестицій. Також можна звертатися до ЄС за технічною допомогою, додав співрозмовник.

На думку Сергія Вовка, ця допомога "буде надзвичайно корисною", бо Україні бракує досвіду в таких питаннях, як концесія портів і залучення приватних інвестицій у публічну інфраструктуру. А от у ЄС досвід у цьому - великий.

Використання коштів обіцяють жорстко контролювати

У прес-службі Європейського інвестиційного банку на запит DW відповіли, що ЄІБ готовий розглянути нове значне фінансування транспортних проектів, включених у інвестиційний план дій щодо Транс'європейської транспортної мережі, та вже працює над підтримкою нових проектів. У грудні вже було підписано контракт на фінансування так званої "розумної транспортної системи" та малих проектів "Укравтодору". Крім того, ЄІБ розглядає виділення коштів на реконструкцію траси Київ-Одеса.

У ЄІБ наголошують, що проводять детальне оцінювання проектів, перш ніж давати гроші. Вони мають відповідати стандартам захисту довкілля та закупівель. Але банк також звертає увагу і на те, наскільки проект відповідає стратегіям як самих країн, так і Єврокомісії. І в цьому аспекті включення проекту в план хоча і не гарантує його фінансування, але сприяє цьому, кажуть в ЄІБ.

Сергій Вовк підтверджує, що контроль ЄС за коштами є досить ефективним. Більше того, він іноді навіть перешкоджає швидкому втіленню проектів.

Проекти дадуть зростання експорту та туризму

Експерт Тальяпьєтра каже, що важко оцінити загальний вплив програми TEN-T у ЄС. Однак зауважує, що за понад два десятиліття вона продемонструвала низку історій успіху. Найважливіша - розвиток сполучення між Східною та Західною Європою після розширення ЄС у 2004 році одразу на десять країн.

З ним погоджується і Вовк: "Усе-таки головний вплив - не внутрішній, а для транскордонної співпраці ЄС і кожної з країн". В першу чергу він очікує зростання експорту до ЄС і збільшення туристичних та бізнес-подорожей. "Це перший крок. І від того, наскільки він буде ефективним, залежатиме подальша співпраця з розбудови інфраструктури і подальшого об'єднання з транспортною системою Європи", - переконаний експерт.