Як хаос на ринку електроенергії спричиняє зростання тарифів

На минулих вихідних українські ЗМІ повідомили про зростання тарифів на електроенергію, яке відбудеться вже з першого серпня. Приводом для цього стало рішення Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, (НКРЕКП) збільшити плату за послуги з передачі електроенергії до 240,23 гривні за мегават-годину. Таким чином тариф за цю послугу з наступного місяця зросте на 54,6 відсотка. На додачу, до 24,75 гривні за мегават-годину зросте й тариф на послуги з диспетчерського управління. Для порівняння, до цього він складав 10,23 гривні за мегават-годину.

Про що більшість ЗМІ не повідомила чи принаймні не акцентувала на цьому увагу - це той факт, що збільшення відбудеться не для побутових споживачів. Водночас у НКРЕКП визнали, що таке стрімке зростання тарифу є обтяжливим для споживачів електроенергії та може негативно відобразитись на конкурентоспроможності української промисловості.

Пізніше у міністерстві енергетики спробували заспокоїти громадськість, заявивши, що сумарне збільшення вартості електроенергії для непобутових споживачів через цей крок складе не більше чотирьох відсотків. Адже, мовляв, плата за передачу електрики складає значну меншу частку витрат підприємств у порівнянні з платою за саму електроенергію. Втім така аргументація не переконала низку представників українського бізнесу - не допустити підвищення тарифу закликали, наприклад, у групі "Метінвест".

DW розбиралось, чому влада, яка довгий час будувала свою комунікацію на обіцянках знизити тарифи, тепер змушена робити все навпаки, та чи можна було уникнути цього кроку.

Читайте також: "Електрозрада" - що відбувається з імпортом електроенергії до України з РФ

Борги перед виробниками "зеленої енергії"

У НКРЕКП заявили, що підвищення цих тарифів було необхідним через брак коштів на виплати виробникам "електричної енергії з альтернативних джерел". При чому йдеться не просто про поточні розрахунки, але про погашення заборгованості, що накопичилася перед представниками "зеленої енергетики". Адже усю вироблену ними електроенергію держава свого часу зобов'язалася викуповувати в повному обсязі та ще й за одним з найвищих у Європі тарифів, аби таким чином стимулювати розвиток "зеленої енергетики".  

Про те, як бум виробництва енергії з відновлювальних джерел в Україні призвів до розбалансування українського енергетичного ринку, DW писала раніше. Попри те, що частка "зеленої" електрики у балансі країни складає лише вісім відсотків, енергомережа не готова перетравити навіть такі обсяги, що змушує зменшувати виробництво на атомних, гідро- та теплоелеткростанціях. Таким чином, як пояснив голова експертно-аналітичної ради Українського аналітичного центру Борис Кушнірук, із зростанням обсягів виробництва "зеленої енергії" державні витрати на її придбання збільшувались, а населення та бізнес продовжували купувати її за тією ж самою ціною.

Однак із початком епідемії COVID-19 та спадом ділової і виробничої активності споживання електрики знизилося ще більше, а ось у виробництві це зниження відбулося передусім за рахунок максимально дешевої атомної енергетики, таким чином темпи зростання дефіциту коштів лише прискорилися. Ще станом на кінець квітня Державне підприємство "Гарантований покупець" було фактично банкрутом - його борг перед виробниками енергії з відновлюваних джерел перевищував 12 мільярдів гривень. Не дивно, що у повідомленні про нові тарифи у НКРЕКП додали, що їх було розраховано із очікуванням, що вже найближчим часом Верховна Рада зменшить "зелений" тариф.

Дисбаланс на енергетичному ринку

Втім, каже керівник київського Центру досліджень енергетики Олександр Харченко, зводити проблему лише до виробників електроенергії з відновлювальних джерел абсолютно неправильно. Ситуація, що склалася, свідчить про те, що на ринку електроенергії зараз склалася абсолютно розбалансована, неринкова ситуація, а більшість рішень ухвалюється непрозоро та нелогічно. При чому експерт звинувачує у цьому не лише чинну владу, але й уряд Володимира Гройсмана, який, за його словами, вирішив у 2019 році запровадити недопрацьовану реформу енергетичного ринку прямо напередодні зміни влади у країні. "Це створило ситуацію загального хаосу щодо регуляторних механізмів та боргів і спокусило вже нову владу вдатися до вирішення проблем у ручному режимі", - каже Харченко.

Про те, що ситуація із боргами перед "зеленою енергетикою" - це лише вишенька на торті загальних проблем у галузі, деякі з яких тягнуться ще з 90-их років минулого століття, говорить і Кушнірук. Серед інших системних криз він згадує збиткові вугільні шахти, неринкові тарифи на електроенергію для населення та преференції для окремих гравців ринку. "Епідемія COVID-19 та бум "зеленої" енергії лише зробили усі ці проблеми ще більш очевидними", - каже Кушнірук.

Рішення збільшити тариф на передачу електрики, аби розрахуватися за боргами перед виробниками "зеленої" електроенергії, Харченко називає одним з прикладів ручного, рішення, яке може хіба що тимчасово зменшити болючість проблеми. А Кушнірук нагадує, що ще торік тариф на передачу електроенергії в інтересах Ігоря Коломойського знизили майже у три рази - до 116,54 гривні за мегават-годину, - але тепер, коли проблеми стали занадто серйозними, він знову збільшився майже вдвічі. "Неправильно, коли можна так гратися із системою, замість того, аби завершити нарешті реформу ринку електроенергії", - пояснює експерт.