Кримські біженці

За три з половиною місяці після анексії Росією українського Криму з півострова виїхали приблизно 12 300 кримчан. Ці дані відображає інтерактивна карта на сайті Агентства ООН у справах біженців (УВКБ ООН). Як повідомила DW речниця українського представництва Ніна Сорокопуд, кількість переселенців поступово зростає. Згідно зі зведеною офіційною інформацією з 24 регіонів України та даними від неурядових організацій, до початку липня найбільше кримчан виїхали на захід України - приблизно 4252, з них близько 1950 людей оселилися у Львові. До Києва переїхало понад 3300 осіб. Більше 2600 переселенців виїхали до сусідніх з Кримом східних і південно-східних областей України.

За даними Харківської правозахисної групи, це своєрідний "кістяк проукраїнського Криму". "Громадські діячі, активісти, журналісти, члени партій, українські військові, навіть чиновники і судді. Тобто ті, хто після анексії вже не зможе безпечно продовжувати свою професійну діяльність", - вважає експерт ХПГ Людмила Клочко.

Втеча від ФСБ

28-річна Олена Лунева народилася в Криму і ще в квітні жила в Сімферополі разом з чоловіком, сином, батьками і сестрою. В Олени дві вищі освіти - філософська та юридична. Останні кілька років вона працювала в одній з правозахисних організацій Криму, була активною учасницею сімферопольського Майдану. Після анексії Криму, як каже правозахисниця, все в Сімферополі стало з ніг на голову. "У суспільстві несподівано стався глобальний розкол. Знайомий раптом каже: ти - бандерівка, тобі тут не місце. У маршрутках на тебе показують пальцем, бо в тебе жовто-блакитна стрічка".

Постійне відчуття "тотальної незахищеності" зрештою змусило Олену залишити рідне місто. "Прямих погроз на мою адресу не надходило. Але коли затримали моїх друзів, з якими ми стояли на Майдані, - Олега Сенцова, Сашу Кольченко, коли вони опинилися у в'язниці, в Лефортово, і їм загрожує 5-10 років нібито за підготовку теракту, то мені стало лячно", - розповідає Олена.

Виїхала з Криму на початку червня і 37-річна Зарема Османова, жителька Бахчисарая, викладачка економіки. До появи в Криму російських військових Зарема вже 10 років не займалася активною громадською діяльністю. Але ситуація в Криму настільки її обурила, що жінка стала активним учасником усіх акцій протестів кримських татар проти анексії Росією Криму.

"Останні роки ми бачили, як партія Януковича - Партія регіонів - не давала вільно дихати Меджлісу. Тепер якась самооборона Криму б'є кримських татар на їхній батьківщині за те, що вони говорять своєю мовою, забороняє висловлювати бажання бути не з Путіним, а з єдиною Україною, ходити з прапорами України. Небезпечно стало навіть писати про це в соціальних мережах", - обурюється Зарема.

Гарантована соціальна допомога

Олена і Зарема нині намагаються влаштувати своє життя в Харкові. Обидві не планували опинитися тут. Олена спершу виїхала в Київ, Зарема хотіла повторити приклад багатьох кримських татар і виїхати на захід України. Обох "зупинили" харківські друзі з соцмереж, запропонувавши їм допомогу й безкоштовне житло.

Олена вже знайшла роботу - в моніторинговій місії ООН, винайняла квартиру і навіть перевезла дитину з Криму. У Центрі координації допомоги біженцям її синові підшукали місце в дитячому садку. Заремі в Харкові допомогли активісти "Євромайдану", в житті якого кримчанка бере активну участь. Нещодавно вона переїхала в один з гуртожитків, зареєструвалась у Центрі зайнятості, хоче влаштуватись викладачем і забрати сюди свою дитину.

У Харківській області, за різними даними, від 600 до 700 переселенців з Криму. Переважно це люди, яким допомагають родичі або знайомі, або у них є кошти, наприклад, на довгострокову оренду житла. Допомога держави кримчанам надається в рамках закону "Про окупацію Криму", ухваленого в травні.

Це соціально-юридичні гарантії - місця для дітей у садочках, школах, вищих навчальних закладах, реєстрація за новим місцем проживання, сприяння в переоформленні та отриманні документів, переказах пенсій, соціальних виплат.

Олена та Зарема цілком задоволені рівнем допомоги з боку харківських чиновників і чекають лише на одне - що колись змоужть повернутися до свого рідного Криму. Облаштовуючись у Харкові, вони також сподіваються, що держава зробить висновки і не допустить проникнення проросійських сепаратистів ще й у цей, тепер уже прифронтовий регіон.