Німецькі університети: співпраця з бізнесом та промисловістю
6 серпня 2018 р.
"Дослідження в університетах завжди мають бути тісно пов'язані з виробництвом і промисловістю", - каже 31-річний Олівер Кріґ (Oliver Krieg), колишній дослідник з Інституту обчислювального проектування при університеті Штутгарта, який тепер працює в Канаді. Разом з двома промисловими компаніями у 2014 інститут побудував архітектурний павільйон з використанням інноваційних технологій.
Дослідники інституту спроектували дерев'яний павільйон, що демонструє останні можливості в обчислювальному дизайні та роботизованому виробництві з деревини, і звернулися до приватних команій за допомогою у випробовуванні та зведенні будівлі. Завдяки співпраці з'явилась перша конструкція, повністю зібрана з виготовлених робототехнікою фанерних плит. "Ми випробували нові форми будівництва через інтеграцію технологій, інженерії та архітектури", - пояснює Кріґ у розмові з DW роль інституту у проекті. На споруду і досі можна подивитися у публічному просторі містечка Швебіш Гмюнд у Баден-Вюртемберзі.
Над проектом працювали 15 людей, серед яких семеро науковців з трьох дослідницьких інститутів, і четверо співробітників двох промислових компаній у сфері будівництва з деревини та робототехніки. Більшість коштів у проект, однак, інвестували не промислові компанії, а Євросоюз та фонди Баден-Вюртемберга.
За словами Кріґа, крім часткового фінансування дослідження, компанії надали свої матеріали та ресурси - техніку, обладнання і навіть персонал. Їхні співробітники розкопували місце забудови та закладали фундамент. Дослідники ж могли побачити зсередини процес виробництва та перевірити, чи працюють їхні ідеї на практиці, і одразу бачити проблеми, про які б не подумали в теорії.
"Компанія мала досвід у звичайному будівництві з деревини. Ми ж запропонували нововведення, які хочемо включити, і будували разом. Саме так, на мою думку, і мають співпрацювати промислові та академічні установи", - зазначив Кріґ.
Партнерів для співпраці дослідники та професори шукали самостійно - писали місцевим компаніям, які працювали у цій сфері. Після завершення про проект написали низка блогів та журналів про дизайн і архітектуру. "Це був хороший PR. Компанії змогли на своїх сайтах похвалитися інновативністю і отриманими нагородами", - пояснює Кріґ і репутаційні переваги від співпраці.
Як відбуваєтсья співпраця
Штутгартський університет співпрацює з бізнесом від самого заснування у 1829 році. За словами Ганса-Гервіґа Ґеєра (Dr. Hans-Herwig Geyer), голови відділу комунікацій Університету Штутгарта, така кооперація була задумана самим засновником - королем Вільгельмом I у Вюртемберзі для сприяння розвитку держави у період активної індустріалізації.
"Тепер ми вже знаємо одне одного", - розповідає Ґеєр про пошук партнерів. - Більші компанії знаходять нас самі, а ми намагаємося долучити до співпраці менші та середні підприємства".
Наразі університет має низку партнерів, серед яких Daimler, Bosch та Porsche. У 2017 році 22 відсотки зовнішніх прибутків університету надійшли від промисловості - 46,5 мільйона євро. Це третє за розміром джерело фінансування після федеральних коштів та Німецького наукового фонду (SFB/DFG). В цілому ж близько половини проектів університету фінансується з приватного сектора.
Університет Штутгарта здебільшого співпрацює з підприємствами технологічних галузей, автомобільної індустрії та IT. За словами Ґеєра, найвидатніший проект - Arena 2036. Це дослідницька фабрика, найбільша платформа з транспортних досліджень у Німеччині, що побудована на базі кампусу Штутгартського університету. Близько 30-ти компаній з різних галузей співпрацюють над розробленням новітніх технологій для майбутнього покоління автомобілів.
Штутгартський університет пропонує компаніям різні види кооперації: наприклад, спільні дослідження з приватними підприємствами у стратегічній для науки галузі або контрактні дослідження під конкретні цілі компаній. В останньому випадку весь процес чітко координується із замовником - від формулювання цілей та обрання методів до визначення етапів проекту. Крім того, факультети пропонують компаніям написання практичних дисертацій, вимірювання, аналізи, експертні оцінки, а також використання університетського програмного забезпечення та технологій для менших компаній.
Загальнонімецький тренд
Співробітництво університетів з підприємствами є прерогативою не тільки Штутгартського університету, а практикується по всій Німеччині. Зокрема, дев'ять найсильніших технологічних університетів країни утворили асоціацію TU9 для спільного лобіювання вигідних умов співпраці з політикою та бізнесом. До асоціацію входять університети Аахена, Берліна, Брауншвайга, Дармштадта, Дрездена, Ганновера, Карлсруе, Мюнхена і Штутгарта. Ця девятка є лідером з отримання фінансування від зовнішніх організацій у Німеччині.
Така кооперація між академічними установами та промисловістю пояснює, чому німецькі університети стабільно очолюють рейтинги у категорії технологій та інновацій: три баварські виші у 2018 увійшли у топ-10 найінновативніших університетів Європи за версією Reuters. За інформацією ЮНЕСКО, Німеччина входить до першої десятки країн світу, де бізнес-сектор витрачає найбільше коштів на дослідження та розвиток.
В середньому у Німеччині, за даними міністерства освіти і науки, більше двох третин від загального фінансування наукових досліджень походить від промисловості. За інформацією Федерального статистичного відомства у Вісбадені, у 2016 році приватні фірми інвестували майже 63 мільярди євро у дослідження та розробки у Німеччині. Левова частка цих коштів належить великим німецьким компаніям - Volkswagen, Daimler, Bosch, BMW та Siemens. Інші значні джерела фінансування дослідницької діяльності - державний сектор, фундації та ЄС.
Критики такого співробітництва закидають університетам комерціалізацію науки та ставлять під сумнів незалежність досліджень. Штутгартський університет, однак, такої проблеми не бачить. Представник університету Ґеєр каже, що контрактні дослідження чітко відокремлені від звичайних. Проте дослідник Олівер Кріґ відмічає, що потенційне "використання" науки сильно залежить від партнера. "Бізнес, на відміну від державних спонсорів, дуже піклується про свою вигоду від вкладень, - пояснює Кріґ. - За бажання компанії могли б "вижимати" максимальну користь, а вкладати мінімально. Саме тому важлива довіра до партнерів".
За словами Кріґа, за останні 10 років співпраця між університетами та компаніями набрала особливої популярності. "Промисловість дедалі більше усвідомлює, наскільки важливі інновації. Водночас, для університетів доступ до промислових технологій став перевагою на ринку", - підсумовує дослідник.