Як німецькі ліберал та "зелений" про Путіна сперечались

Росія, анексія Криму, російсько-український конфлікт не стали темами передвиборної телевізійної дуелі, яка відбулась 3 вересня між канцлеркою Анеґелою Меркель (Angela Merkel) - лідеркою Християнсько-демократичного союзу та її головним суперником Мартіном Шульцем (Martin Schulz) - головою Соціал-демократичної партії Німеччини.

Наступного дня не ставили питання про це і ведучі теледискусії, у якій брали участь представники ще п'ятьох партій, що мають високі шанси або залишитися, або повернутися, або вперше опинитися в Бундестазі - ХСС, Лівої партії, "Союзу-90/Зелені", ліберальної ВДП і правопопулістської "Альтернатива для Німеччини". Однак, хоч і не з ініціативи журналістів, але мова про Росію таки зайшла.

Два потенційних міністри закордонних справ

Для пожвавлення дискусії, ближче до її завершення ведучі Першого каналу телебачення ФРН (ARD) запропонували учасникам експромтом самим поставити по одному питанню будь-кому із суперників. Лідер Вільної демократичної партії Крістіан Лінднер (Christian Lindner) скористався цією можливістю, щоб звернутися до співголови німецьких Зелених Джема Ездеміра (Cem Özdemir).

Лінднер зауважив, що Ездемір - потенційний кандидат в міністри закордонних справ ФРН, з яким він веде гостру полеміку щодо ставлення до Росії. Голова ВДП, до речі, і сам є таким потенційним кандидатом на посаду очільника МЗС. Річ у тому, що за традицією в німецьких коаліційних урядах посада міністра закордонних справ, поєднана із посадою віце-канцлера, як правило, завжди діставалась "меншому" з партнерів.

Коли канцлером був соціал-демократ, на чолі МЗС опинявся або ліберал, як от Ганс-Дітріх Геншер (Hans-Dietrich Genscher), або "зелений" Йошка Фішер (Joschka Fischer). Консервативний канцлер, скажімо, Гельмут Коль (Helmut Kohl) довіряв цю посаду теж лібералові або, як нині, Анґела Меркель - соціал-демократу Зіґмару Габріелю (Sigmar Gabriel), а до нього Франку-Вальтеру Штайнмайеру (Frank-Walter Steinmeier). Не виключено, однак, що в разі свого переобрання Меркель, якщо на те у неї вистачить голосів, сформує майбутню коаліцію із лібералами або з Зеленими. Тому як Лінднер, так і Ездемір мають шанс стати міністром закордонних справ. Однак чи так уже відрізняються їхні позиції з питання відносин з Росією?

Каверзне запитання

Звертаючись у ході теледебатів до Ездеміра, Лінднер заявив, що німецька політика щодо Росії недостатньо послідовна, вважаючи, що за умов режиму санкції не слід, наприклад, здійснювати двосторонні проекти, що передбачають будівництво нових трубопроводів з Росії до Німеччини. Він явно мав на увазі проект "Північний потік-2".

Негативно ставиться Лінднер і до ідей соціал-демократа Мартіна Шульца, який наполягає на вивезенні з Німеччини всіх американських ядерних боєприпасів. Негативно тому, заявив він, що "Путін здійснив масовану програму нарощування озброєнь".

З іншого боку, Лінднер вважає, що діалог з Кремлем повинен бути більш інтенсивним, що "Путіну треба дати шанс вийти з глухого кута", що відносини з Росією не слід пов'язувати винятково із проблемою Криму. При цьому лідер ВДП також вважає анексію українського півострова однозначним порушенням міжнародного права, але вказує, що виправити становище в короткостроковій перспективі неможливо.

Питання ж Ездеміру він поставив на засипку: як у такій ситуації ставиться "зелений" до вимоги соціал-демократів вивести з Німеччини американські атомні бомби? Наскільки послідовний він у своєму критичному ставленні до Путіна?

Зелені і Росія

Спочатку Джем Ездемір розгубився. Причому тут це? Адже всім чудово відомо, що німецькі Зелені від самого початку були і залишаються затятими противниками ядерної енергії у будь-яких її проявах і наполегливо вимагають атомного роззброєння.

"Я за вільну від ядерної зброї Німеччину і Європу, у такій зброї немає потреби, її треба вивести з Європи", - нарешті знайшовся Ездемір, а потім скористався приводом, щоб учергове викласти позицію Зелених щодо Росії.

Він нагадав про Будапештський меморандум 1994 року, відповідно до якого Україна добровільно, в обмін на міжнародні, у тому числі, російські гарантії недоторканності своїх кордонів погодилася пожертвувати статусом ядерної держави, здала в утиль свій ракетний арсенал.

"І що стало з кордонами України, - риторично запитує Ездемір. - Росія анексувала частину української території, а схід України тримають під своїм контролем російські військові". І це, вважає співголова Зелених, підриває міжнародні зусилля з ядерного роззброєння, оскільки багато країн більше не довіряють обіцянкам Росії і тільки в ядерній зброї бачать надійні гарантії своєї безпеки.

Джем Ездемір проти скасування штрафних заходів щодо Росії, він підтримує рішення німецького уряду і Євросоюзу відповісти санкціями на анексію Криму і підбурювання сепаратистів на сході України. Скасування санкцій, заявив він, було б для Росії нагородою. "А преміювати Росію за те, що вона перетворює себе у відкриту в'язницю, - продовжував Оздемір, - і потужно, як це було у Франції, намагається втручатись у виборчі кампанії в європейських країнах - неприпустимо".

Що думає про санкції Крістіан Лінднер, телеглядачі так і не дізнались. Ведучі не стали заглиблюватись у тему. А наступне питання поставив уже інший учасник дискусії на зовсім іншу, суто внутрішньополітичну тему.