Як в Німеччині оцінюють український "план Б" транзиту газу

Наприкінці 2019 року спливає десятирічна угода між Росією та Україною про транзитне постачання російського газу до країн Євросоюзу. Переговори про нову угоду ведуться з минулого року, але поки що безрезультатно.

Тим часом російський "Газпром" докладає усіх зусиль для того, щоб до грудня завершити будівництво відразу двох газопроводів, які йдуть в обхід української території: "Північного потоку-2" і "Турецького потоку".

Припинення транзиту, "радше, малоймовірно"

Саме на цьому тлі пролунала заява заступниці міністра закордонних справ України Олени Зеркаль про те, що Київ докладе усіх зусиль для реалізації "плану А". Він передбачає укладання нової транзитної угоди, яка повністю відповідатиме законам ЄС. Водночас розроблено "план Б" за участю Сполучених Штатів Америки на той випадок, якщо домовитися про продовження транзиту російського газу не вдасться.

На відміну від російських ЗМІ, які поширили та прокоментували цю заяву, німецькі ЗМІ на неї практично не відреагували. Тому DW звернулася до провідних німецьких фахівців з енергетики.

Розпочати треба з того, зазначив Роланд Ґетц (Roland Götz), що припинення українського транзиту з 1 січня 2020 року є, "радше, малоймовірним". На його думку, було б "божевіллям", якби Росія та Україна так чи інакше не домовились про продовження постачання газу до ЄС українською територією і справа дійшла б до нової газової кризи, схожої на ту, яка сталась у 2009 році.

"Треба сісти за стіл переговорів і домовитись"

Тим паче, навіть якщо "Північний потік-2" побудують вчасно до кінця 2019 року, його продовження на території Німеччини, газогін EUGAL, до цього часу буде готовий тільки наполовину. Це означає, що новий маршрут у будь-якому випадку не зможе запрацювати на повну потужність. Вже лише з однієї цієї технічної причини "Газпрому" для виконання своїх зобов'язань перед клієнтами необхідно буде продовжити у 2020 році транзит через Україну, наголосив експерт.

У свою чергу, Україна в ситуації гіпотетичного повного припинення транзиту "не отримає газ ні зі сходу, ні з заходу, оскільки в такому випадку Європа стикненься з його дефіцитом". Наразі, нагадав Роланд Ґетц, газ до України потрапляє із Західої Європи, але "взагалі-то це російський газ", який спочатку іде до Німеччини, а звідти його качають назад на схід.

Якщо розгориться транзитна криза, Київ не зможе пред'явити країнам Євросоюзу жодних вимог і йому залишиться лише намагатися купити паливо на ринку. "Однак газ може виявитися дуже дорогим, можливо, його навіть фізично просто не буде", - попередив Роланд Ґетц. Тому він впевнений: "Проблему зараз надмірно драматизують". Потрібно просто сісти за стіл переговорів і домовитись. А Німеччина і ЄС мають посприяти досягненню такої домовленості.

Справжній "план Б" - це реформа української енергетики

Своєю чергою, Клаудія Кемферт (Claudia Kemfert), яка очолює відділ енергетики, транспорту та екології Німецького інституту економічних досліджень (DIW) в Берліні впевнена, що Україні все-таки потрібен "план Б". Однак вона вкладає в це поняття зовсім інший зміст. Для неї це синонім слова "реформи".

"Євросоюз вже понад 10 років вимагає від України реформувати енергетику. Тут і енергозбереження, і перехід від горючих енергоносіїв на відновлювані джерела, і відхід від використання газу. Про все це багато говорять вже не перший рік, на це виділяють кошти, але відбувається занадто мало", - зазначила експертка.

Вона впевнена, що реформувати енергетичну галузь, до того ж, прискореними темпами, Україні доведеться у будь-якому випадку, незалежно від того, чи вдасться їй домовитися про продовження транзиту російського газу з 2020 року. Клаудія Кемферт належить до тих експертів, які прогнозують скорочення споживання газу в Німеччині і в цілому в Європі, причому вже у середньостроковій перспективі.

"Попит на газ зменшуватиметься"

"Тенденція така, що попит на газ зменшуватиметься. Тож взагалі сумнівно, чи використовуватимуться повною мірою потужності великих газопроводів", - наголосила професорка Кемферт. Вона мала на увазі як наявну газотранспортну систему України, так і будівництво "Північного потоку-2".

Перспективи продовження українського транзиту російського газу з 2020 року Клаудія Кемферт оцінила менш впевнено ніж Роланд Ґетц: "Подивимось, чи вдасться  врешті-решт домовитися. Однак слід виходити з того, що Росія намагатиметься мінімізувати транзит через Україну. Адже це і є головним мотивом спорудження "Північного потоку-2" - проекту занадто дорогого і нерентабельного".

Україна, наголосила експертка, має чудові можливості реалізувати найрізноманітніші стратегії в галузі енергетики. Просто необхідно рішуче взятися за реформи. Інакше кажучи, врешті-решт взятися за реалізацію справжнього "плану Б".