Як Києву уникнути дефолту

Мінфін України та російський «Внєшторгбанк» (ВТБ) домовилися про рефінансування на два роки частини позики обсягом у 2 мільярди доларів. Раніше міністр економічного розвитку і торгівлі України Петро Порошенко заявив, що Київ частково рефінансує позику ВТБ шляхом випуску облігацій внутрішньої державної позики з дохідністю 9,3-9,45 відсотків річних.

Сума в еквіваленті 430 мільйонів євро, яку залучили до держбюджету, на думку фахівців, буде скерована на погашення двохмільярдного боргу перед ВТБ. Українські економісти впевнені, що таким чином уряд в Києві намагається уникнути технічного дефолту. Вони застерігають, що подальші спроби перезапозичити кошти для обслуговування наявних кредитів небезпечні подальшим нарощуванням дохідності облігацій, що може потягнути за собою непропорційне зростання суми боргу і дестабілізацію фінансової системи.

Позичати стає дедалі важче

Вихід на ринок внутрішніх позик замість пошуку зовнішніх кредитів був однією з рекомендацій Міжнародного валютного фонду, повідомив DW директор київського Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Ігор Бураковський. Тим не менше, експерт підкреслив, що "боргові зобов'язання реалізуються для того, щоб розплатитися з ВТБ, але з точки зору фінансового менеджменту це - перепозичання".

Він назвав цей крок більш прийнятним, ніж спроби погасити борг за рахунок золотовалютних резервів Нацбанку, що загрожує дестабілізацією української національної грошової одиниці. У свою чергу, президент Центру ринкових реформ та екс-міністр економіки України Володимир Лановий вважає, що у нинішнього уряду просто немає шансів привабити закордонні кредити. "Рейтинги України є вкрай негативними, і всі спроби вийти на світові кредитні ринки були заблоковані операторами ринку", - сказав Лановий.

Довіра залежить від європейської перспективи

Він вважає, що поки уряду вдалося не запобігти технічному дефолту, а лише відкласти його. Оскільки продати облігації всередині країни вдалося далеко не на всю суму двохмільярдного боргу і фінансових потрясінь можна очікувати вже цього року, після жовтневих парламентських виборів. "Термін виплати цього кредиту настав півтора року тому. Київ вже тричі вдавався до відтермінування платежів за кредитом на півроку. Нині російська сторона жорстко заявила про необхідність погашення кредиту, інакше буде зроблено заяву про дефолт за цими зобов'язаннями уряду України", - сказав економіст.

Володимир Лановий назвав процентні ставки за випущеними облігаціями внутрішньої позики в 9,3 відсотки "дуже високими". Екс-міністр економіки відзначає, що на такі кроки доводиться йти не від гарного життя, а з причини високого рівня недовіри до нинішнього уряду. "Це пов'язано і з фінансовою нестабільністю, негативним платіжним балансом, наближенням банкрутства "Нафтогазу України", відсутністю політичних гарантій та європейскої перспективи для України… Адже інвестори – це переважно європейці, які хочуть діяти за правилами, заведеними в країнах ЄС, і вони бачать, що поки з Україною не варто мати справу", - підкреслив експерт.

"Ситуація може зайти в глухий кут"

На відміну від Ланового, Ігор Бураковський не схильний драматизувати ситуацію. Але й він попереджає, що умови подальших реструктуризацій або перекредитувань будуть ставати дедалі жорсткішими й невигіднішими.

"Я не кажу, що з цим боргом ми отримаємо глобальні потрясіння й велику кризу, але логіка залучення нових позик для сплати попередніх боргових зобов'язань буде створювати все нові й нові передумови для фінансової нестабільності в країні і може врешті–решті завести ситуацію в глухий кут", - не виключає Бураковський.