Як віденські студенти заповнюють прогалини в знаннях про Україну

Відень, один з вечорів у листопаді. Невеликий зал в Інституті східноєвропейської історії Віденського університету заповнюється студентами. Незабаром приміщення починає нагадувати казку про рукавичку, людей стає дедалі більше й більше. Публіка абсолютно різношерста - від 20 до 70 років. Серед слухачів і австрійські студенти, й старші люди, які тепер стали цікавитись Україною. Потік бажаючих послухати лекцію не припиняється й після її початку: хтось вмощується на підлозі, хтось - на підвіконні.

От уже майже два місяці щопонеділка в Інституті східноєвропейської історії університету Відня читається цикл лекцій, присвячених Україні - її історії та сьогоденню. Ініціатором та організатором такого заходу, який триватиме до кінця січня, виступив український історик Маркіян Прокопович, який нині викладає в Інституту східноєвропейської історії у Відні. Курс лекцій розрахований, як на тих, хто не має жодного поняття про Україну, так і на слухачів, для яких Україна вже давно не є terra incognita.

Австрійська студентка Міріям обрала курс з цікавості, оскільки давно шукала спосіб отримати, як вона сказала, "комплексні відповіді" на питання про Україну. "До цього часу мені дуже подобаються заняття. Однак лекція про Шевченка виявилася трохи сумбурною, було складно слухати, оскільки я не читала жодних його творів і не дуже ознайомлена з творчістю поета", - висловлює свою думку дівчина. Кілька студентів, з якими вдалось поспілкуватись, розповіли, що перед початком лекції "Політичний вимір Шевченкових творів" звернулись до Вікіпедії, аби ліквідувати прогалини в знаннях про Україну.

А от Беттіну Лаус, студентку Інституту східноєвропейської історії, уже давно цікавить "українське питання" не тільки в зв'язку з навчанням, але й з особистих причин. Як розповіла дівчина, два роки тому вона побувала в Одесі й тепер хвилюється за долю своїх знайомих.

Між історією і сьогоденням

"Ми мали на меті охопити історію не тільки останніх двох десятиліть, а й поговорити про Київську Русь, козаків, дати можливість студентам зрозуміти, як формувався цей простір", - каже Прокопович. За його словами, організувати подібний курс лекцій було зовсім не складно, адже тема актуальна, й колеги в інституті підтримали таку ініціативу.

До участі в проекті вдалось залучити цілу низку знаних міжнародних експертів, які спеціалізуються на Східній Європі. Це і швейцарський історик Гаральд Біндер, який нині готує матеріал про Україну в Першій світовій війні, і німецький історик Філіп Тер, який нещодавно видав книжку про політичні зміни в Східній Європі. Кого загалом цікавить історія Східної Європи, той мав можливість послухати лекцію відомого американського славіста Ларрі Вульфа. "Я особливо радий, що нам вдалося залучити таких професорів, як Ларрі Вульф, адже ця людина має за плечима грандіозний досвід. Це ім’я, яке зібрало б аудиторію незалежно від теми", - каже Прокопович.

Серед тих, хто приходить на лекції, можна зустрітити й українців. Тарас уже шість років живе та навчається у Відні, на цикл лекцій по Україні він завітав удруге. Юнак каже, що цікаво послухати, як та що про Україну говорять фахівці, а також почути іншу точку зору про українське питання, особливо зі сторони аудиторії. "Упродовж життя у Відні я навчився нейтрально аналізувати ситуацію з обох сторін. Якою б тяжкою не була для мене тема, вбачаю у лекціях сучасних істориків своєрідну упередженість і небажання подавати позитивні події, скеровані на створення української свідомої політики", - аргументує свою думку хлопець.

Загалом, студенти, з якими поспілкувалася DW, з цікавістю відвідують лекції. Єдине, про що шкодує австрійка Беттіна, що окрім Ярослава Грицака з Львівського Католицького університету, немає доповідачів з Росії та України. Прокопович пояснює це грошовим питанням та перешкодами в організації запрошень і перельотів.