Як вибратися з боргової ями – німецький досвід

Проблеми Томаса Петерса почалися з квартири. У договорі оренди було записано, що плата щороку зростатиме на 150 євро. Але Петерс читав текст неуважно і не помітив пастки:

„Я був справжнім ідіотом, коли підписав цей договір. Я цього зовсім не помітив. А потім одне доклалося до іншого. Коли ти молодий, то не сприймаєш це як трагедію. Спочатку це була тисяча марок, потім п’ять тисяч, а потім борг ставав дедалі більшим”.

Підтримка на переговорах з кредиторами

Петерс – один з приблизно семи мільйонів німців, які мають великі борги. Когось у скрутне становище завела хвороба, когось – нещасний випадок. Хтось став боржником після розлучення. Аліменти.

Але найчастіша причина боргів у Німеччині – безробіття. Доходи стрімко падають, банківський рахунок переходить позначку нуль і росте гора боргів. Її невпинно наповнюють нові проценти, штрафи й витрати на адвокатів. Томас Петерс завинив кільком німецьким банкам п’ятизначну суму в євро. Знайомий порадив йому звернуться до Центру допомоги боржникам. Такого, як у західнонімецькому місті Кельні, де працює Ютта Бюттнер. Спочатку вона розпитує клієнта про обставини боргу, потім починає діяти. Її головне завдання – вести переговори з кредиторами.

„Як правило, люди більше не в стані самостійно вести переговори. Вони пережили чимало принизливих розмов, тому ділове листування ми беремо на себе. Але й кредитори зацікавлені в роботі з нами, бо так вони можуть краще вести діалог про юридичні аспекти справи”.

Якщо переговори успішні, складається план погашення боргу. Але в таких випадках кредитори, як правило, відмовляються від частини заборгованої суми, або надають боржникові більше часу на виплату.

Але часто буває так, що кредитори не йдуть на компроміс. Тоді в боржників є можливість звернуться до суду й оголосити себе неплатоспроможним. Торік це зробили 90 тисяч німців.

Через шість років борги списують

Якщо ж і суд не допомагає, тобі починається процедура банкрутства. В Німеччині вона коштує 1500 євро, але ці витрати часто бере на себе держава. Упродовж шести років боржника контролюють, і всі його доходи, які не потрібні для життя, забирають і віддають кредиторам. Після шести років наступає ключовий момент – решту боргів списують.

„У нас є правило: боржники – це люди. Їх не можна ліквідувати, як це робиться з фірмами. Тому люди мають право на початок з чистого аркуша. Це частина ринкової економіки, де кожен має отримати шанс.”

Фінансовий експерт Удо Райфнер позитивно оцінює німецьку систему допомоги божникам, яка дещо відрізняється від інших країн.

„Німецька система сильна своїми консультаційними центрами для боржників. Ніде в світі більше таких немає. Вони мають юридичний статус, їхня діяльність перевіряється і їх підтримують фінансово.”

Хоча критики нарікають, що шлях до життя без боргів у Німеччині занадто довгий. Наприклад, у США приватні особи можуть пройти процедуру банкрутства лише за шість тижнів. Але Томас Петерс не скаржиться.

„Думаю, що справедливіше вже не буває. Через шість років боргів не залишається. Розумієш, що раніше робив речі, які тепер бачиш інакше”.

За матеріалами кореспондентів