Сумнівні соцопитування

В Україні наближаються вибори і дедалі більше з'являється соціологічних опитувань про електоральні вподобання українців. Їх роблять соціологічні компанії на замовлення того, хто за них платить. Часто такими опитуваннями маніпулюють, зокрема ті, хто їх замовляє. DW розпитала соціологів про найпоширеніші способи маніпуляцій та як на них не піддаватись. Інформація для статті була надана керівником Фонду "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва Іриною Бекешкіною та директором соціологічної служби Центру Разумкова Андрієм Биченком.

Нерепрезентативна вибірка

Найпоширеніший спосіб "соціологічного шулерства" полягає в тому, що опитування окремих груп людей, подається як повний національний соціологічний зріз, або всеукраїнське опитування. На початку 2019 року кілька українських соціологічних служб презентували результати спільного опитування громадської думки про партії, які можуть подолати виборчий бар’єр. У цих дослідженнях серед звичних партій-лідерів раптово додалася ще одна - Аграрна партія України, яка в опитуваннях усіх соціологічних компаній ще місяць тому не набирала й одного відсотка, а в цьому опитуванні отримала аж 5,1 відсотка серед усіх опитаних.

Як зазначають самі автори соцдослідження, опитування охопило всю територію країни, за виключенням тимчасово окупованих територій та "за винятком обласних центрів". Тобто соціологічні служби опитали здебільшого населення маленьких міст та сільське населення, де аграрні проблеми зазвичай нагальніші за інші, і відповідно результати опитування відрізняються від загальнонаціонального опитування. При цьому результати цього опитування подаються як всеукраїнські й у виборця складається хибне уявлення про партію та її вплив.

Це не нова технологія. Вона застосовувалася в Україні і раніше. Зокрема, в 2010 році одна з соціологічних компаній наполегливо "пророкувала" тодішньому кандидату в президенти Сергію Тигіпко друге місце на президентських виборах. При цьому опитування громадської думки ця компанія проводила лише у містах, де проживає більше 50 тисяч людей. А, відповідно, у такому опитуванні брали більшу участь індустріальні регіони і менше західні області, де менша щільність населення. При цьому це опитування подавалося, як думка "всієї України".  Тож соціологи радять уважно придивляться до вибірки соцдослідження - чи є вона справді репрезентативною.

Вибіркові запитання

Коли треба занизити рейтинг представників влади на замовлення їхніх конкурентів, соціологи вдаються до хитрощів - в опитувальному листі насамперед ставлять запитання про соціально економічні проблеми, які всіх хвилюють і викликають обурення, на кшталт "Чи підтримуєте ви підвищення цін на комунальні послуги?" тощо. І тільки після цього йде блок виборчих запитань про електоральну підтримку того чи іншого кандидата.

Цілком природно, що до асоціативного ряду, який викликають запитання про відношення до підвищення цін, пояснюють соціологи, до яких звернулась DW, додається негативний асоціативний ряд щодо будь-кого з представників влади і, відповідно, людина несвідомо "занижує" свою оцінку провладних кандидатів. Натомість це подається, як репрезентативні результати, оскільки першочерговість запитань у листку-опитувальнику більшість соціологічних компаній не оприлюднюють. Тому соціологи радять не довіряти таким соціологічним опитуванням, адже якщо хтось воліє щось утаємничити, то не виключено, що  результати маніпулятивні.

Включати, не включати в рейтинг

Чим ближче президентські вибори в Україні, тим частіше соціологічні служби включають в свої рейтинги відомих осіб - співаків, артистів, спортсменів. Хто першим з соціологів включів у свої опитування, наприклад, співака Святослава Вакарчука чи шоумена Володимира Зеленського, нині сказати важко. Тим часом останній стабільно лідирує у них, а експерти називають його шанси перемогти на виборах і в другому турі - високими.

Соціологи пояснюють, що таким чином можуть бути маніпуляції з відсотками задля заниження проценту реальної підтримки кандидатів, які заявили про свій намір брати участь у виборах президента. Наприклад, наявність прізвища Вакарчука "відтягує" відсоток у опозиції, а наявність у рейтингу прізвища Володимира Гройсмана - у чинного президента Петра Порошенка. Соціологи радять взагалі не брати до уваги такі соціологічні опитування допоки не буде сформований "підсумковий реліз" з повним переліком прізвищ тих, хто подав свої документи на участь у виборах  президента. До цього часу всі результати соціологічних опитувань будуть спотвореними.

Фейкові рейтинги і служби

Ця маніпуляція є найпростішою, старою як світ, але досі "популярною" в Україні.  Штаби кандидатів у президенти перед виборами навіть не звертаються до соціологічних компаній, а просто вигадують їх та їхні результати самі. Найчастіше назви фейкових компаній підбирають таким чином, аби вони були співзвучними тим, які справді працюють, але з маленькою відмінністю.

Наприклад, розповідають опитані DW соціологи, взявши назву авторитетної соціологічної служби "Рейтинг", на минулих виборах у 2014 році від імені псевдокомпанії "Рейтинг плюс" оприлюднювалися сумнівні соціологічні дослідження. Послугами таких фейкових соціологічних компаній найчастіше користуються маловідомі кандидати та партії, аби через такі псевдосоціологічні служби оприлюднювати вигідні для себе рейтинги. Це потрібно для того, щоб набрати додаткові голоси на виборах.

Здебільшого такі фейкові соціологічні центри "готують" дослідження лише під вибори, а в міжвиборчий період не проводять ніякої діяльності. Саме на це соціологи радять звертати увагу, коли з'являються ті чи інші політичні рейтинги від сумнівних компаній.

Журналісти порталу тексти.org.ua навіть створили базу даних сумнівних соціологічних служб, які створюються суто під вибори і тісно пов’язані з тими чи іншими політиками. У цій базі є до 80 таких компаній.