Репортаж з Ізюма

Місто Ізюм розташоване на кордоні Харківської та Донецької областей: майже за півсотні кілометрів від Слов'янська та за 130 кілометрів від Харкова. Вільне пересування автомобілів тут призупинилося щойно Київ оголосив активну фазу антитерористичної операції на Донбасі.

Усі рейсові автобуси, машини, навіть зі спецномерами, військові завертають об'їжджати трасу національного значення, що проходить через Ізюм, на непроїздні сільські дороги. Вільний проїзд дозволений тільки для військових, спецмашин швидкої допомоги, які везуть зі Слов'янська поранених. До ретельної перевірки автомобілів залучені військові з автоматами та спецзасобами.

Населення сприймає армію неоднозначно

Жителька міста пенсіонерка Галина проти присутності військових."Скрізь військові та якісь люди, які ходять гуртом, у плямистій формі, деяких навіть зустрічають в лісах навколо Ізюма зі зброєю. Я, як побачила одного такого, так мені дуже погано стало зі страху. Хто знає, хто він насправді",- розповіла вона DW. Натомість пенсіонер Іван, котрий гуляє на вулиці з онукою, дотримується протилежної думки. "Коли чуєш, що там ці сепаратисти роблять на Донбасі, то дуже моторошно. Військові нас захистять",- запевняє він.

"Так хто до нас там прийде? Ми ж діти і онуки партизанів, які у війну тут давали жару фашистам!" - вигукує працівник місцевого ЖЕКу Володимир, проїжджаючи повз на велосипеді. З ним не погоджується Олександр, місцевий лісник. Він запитав у кореспондентки DW: "А проти кого зараз воює українська армія? Коли в Києві був Майдан, так таких патріотів, як зараз у Слов'янську, називали героями, а цих - бандитами. Чому?".

В Ізюмі панують різні настрої, ситуація типова, як і в багатьох містах Сходу України, зазначила у розмові з DW голова районної адміністрації Любов Шамрай, яка до призначення була активісткою Євромайдану. "Активних проросійськи налаштованих людей у нас максимум 200 осіб. Хтось нещодавно повісив на вежу мобільного зв'язку прапор Росії. Потім ці активісти прийшли до мене 22 квітня у день народження Леніна, вимагали, щоб війська пішли геть, щоб російську мову і російські канали повернули",- розповіла Шамрай.

Чи усе робить влада і армія задля безпеки?

Любов Шамрай переконана, що в її районі людей, які підтримують "необхідність проведення спецоперації проти сепаратистів" більше, ніж противників. "Ми створили громадянську самооборону, це десь 100 людей. Вони влаштували блокпости на в'їздах, перекрили дороги в лісах деревами, викопали ями, щоб ніхто не пройшов і не проїхав", - каже вона і додає, що місцеві підприємці теж активно допомагають українським військовим і продуктами, і речами першої необхідності.

Ізюмська міліція впевнено заявляє, що "вжиті заходи щодо попередження проявів сепаратизму дозволили уникнути будь-якої ескалації в місті". "Зараз проходить антитерористична спецоперація. В Ізюмі весь особовий склад міліції переведено на посилений режим служби, тобто від ранку до ночі. Усі адміністративні будівлі і важливі об'єкти узято під посилену охорону. Перевіряється уся інформація про підозрілих людей, машини, є кілька затриманих, які хотіли перевезти сюди зброю",- каже DW підполковник Роман Орлов, заступник начальника міськвідділу ГУМВС.

У селах навколо Ізюма впевнені, що на території району, в тому числі в великих місцевих лісах, нині є достатньо військових, які можуть прийти на допомогу у лічені хвилини. Але, каже DW сільський голова села Червоний Оскіл, що за 30 кілометрів від Ізюма, Геннадій Загоруйко, настрої у селян такі, що вони і самі вчинять опір будь-кому.

"Тиждень тому ми отримали інформацію про можливу появу тут сепаратистів. Так 200 людей вийшли на міст вночі і стояли до ранку. Я ледве їх відправив додому, запевняючи, що інформацію не підтвердили".

Щоб заспокоїти жителів і убезпечити їх від сутичок "з бандитами", тут, як і в кожному селі на кордоні з Донбасом, влаштували блокпости з постійним чергуванням. Місцеві жителі активно беруть участь у патрулюванні Ізюму, а також селищ, розташованих поблизу.