Спадок Меркель

На початку 2000 років Християнсько-демократичний союз був помірно консервативною народною партією, у якій переважали чоловіки. Ця політична сила мала чіткі принципи й уявлення. Її представники надавали перевагу ліберальній економічній політиці та консервативній, християнській концепції, розповідає німецький політолог Оскар Нідермаєр (Oskar Niedermayer).

Водночас, як правило, впевнені у собі християнські демократи перебували на той момент у кризі: вони щойно пережили серйозну політичну поразку, отримавши на виборах до Бундестагу 1998 року катастрофічно низькі результати. Канцлером Німеччини стає соціал-демократ Ґергард Шредер (Gerhard Schröder). 

Коли Гельмут Коль програв вибори до Бундестагу, фактично всіх християнських демократів шокувала ця подія. Винятком стала хіба що Анґела Меркель - вона розгледіла шанс для власної політичної кар'єри. Оскільки свого часу саме Гельмут Коль залучив Меркель до роботи в уряді, в пресі її так і називали - "дівчинка Коля". Однак тепер вона швидко позбавилась такого іміджу й продемонструвала незалежність. Більше того, під час скандалу, пов'язаного із джерелами фінансування ХДС, Меркель публічно відійшла від свого політичного названого батька, оприлюднивши свій відкритий лист. А через кілька місяців вона сама очолила партію. У ХДС за часів Коля східнонімецьку протестантку, вчену, яка розлучилася із чоловіком, спочатку сприймали за чужинця.

Серед тогочасних критиків її кандидатури був Фрідріх Мерц, який зараз є претендентом на наступництво Меркель на посаді керівника ХДС. Він, та, зокрема, нинішній голова Бундестагу Вольфґанґ Шойбле, були серед численних суперників Меркель, які вважали себе кращими партійними лідерами. Однак їй вдалося їх перемогти. У 2005 році, коли Меркель знову була кандидатом на посаду канцлера, у неї вже не було серйозних суперників. У питаннях влади канцлерка демонструє твердість, вона тверезо оцінює ситуацію та дотримується даного нею слова.

Коль керував Християнсько-демократичним союзом 25 років, Меркель понад 18 років. Політолог Нідермаєр говорить про "епоху" Меркель "не тільки через тривалість періоду, а ще й через її сильний вплив на партію, зокрема на зрушення вліво в економічних та соціально-політичних питаннях".

Лідерка, яка змінила партію

Багато змін, які сталися за Меркель, було б важко уявити за часів Коля. При цьому спочатку її зовсім не вважали чудовим лідером. Меркель часто закидали, що вона задовго розмірковує та тягне час перед тим, як ухвалити рішення. Потім стало зрозуміло - часто важливі решення Меркель ухвалює тихо й без внутрішньопартійних дискусій. Таким чином чимало її рішень були для багатьох сюрпризом: 

- 2010 рік: Меркель уславилась, як економна "швабська домогосподарка". У розпал фінансової кризи спочатку вона категорично виступає проти фінансової допомоги для Греції, яка тоді погрузла в боргах. Однак згодом канцлерка погодилась виділити перший пакет допомоги для Афін, а потім ще два. Євро та єдність Європи належать до її найбільш пріоритетних тем.

- 2011 рік: Меркель вважається прихильницею ядерної енергетики. Після руйнівної аварії на "Фукусіма-1" за один день вона кардинально змінила свою думку. Коаліція вирішила відмовитися від подальшого використання ядерної енергетики.

- 2013 рік: Меркель виступила проти подвійного громадянства, який раніше запровадила правляча коаліція в складі соціал-демократів і Зелених. Але 2017 року вона виступила вже на захист подвійного громадянства та проти рішення своєї ж партії.

- 2015 рік: у 2004 році Меркель вважала, мультикультурне суспільство "невдалою" ідеєю. Однак під час кризи біженців 2015 року вона сказала: "Ми зможемо це зробити". У лавах ХДС досі точаться суперечки навколо цього питання. 

- 2017 рік: тривалий час Меркель виступала проти одностатевих шлюбів. Перед голосуванням у парламенті 2017 року вона заявила, що кожен член Бундестагу повинен зробити вибір, як йому підказує серце й не керуватися фракційною дисципліною. Шлюб для всіх був ухвалений.

Нові теми і позиції

Меркель на посаді голови партії змістила ХДС у політичний центр і зуміла частково заробити таким чином додаткові голоси. Сталося це завдяки цілій низці тем, які традиційно відстоювали соціал-демократи чи Зелені та які тепер представляла Меркель із позиції ХДС. Саме за правління Меркель у Німеччині було запроваджено допомогу з батьківства, а також закріплене в законі право на місце в дитячому садочку. Завдяки цьому ХДС/ХСС 2013 року здобув понад 40 відсотків на виборах до Бундестагу - результат, який сьогодні виглядає далекою мрією. Змогла здобути симпатію консервативних виборців Меркель навіть завдяки екологічним та соціальним темам.

Лише у питанні міграційної політики та політики щодо біженців у таборі християнських демократів стався глибокий розкол. Коли багато хто вимагав "верхньої межі" прийому шукачів притулку в Німеччині, Меркель виступила проти. "У цьому вона знайшла для себе позицію, якої вона трималася попри весь спротив та жорстку критику", - каже політолог Оскар Нідермаєр.

Через цю позицію ХДС втратив на виборах до Бундестагу 2017 року багато голосів. Саме із суперечливою міграційною політикою уряду пов'язують і передчасну відмову Меркель від головування в партії. Усі потенційні наступники Меркель відмежовуються від неї в міграційному питанні.

"Загалом це був дуже успішний час для ХДС", - каже політолог Вернер Патцельт (Werner Patzelt), який і сам є членом партії Меркель. Однак, зрештою він "був затьмарений тим, що Меркель стала надто впертою, надто нечутливою, аби побачити найбільшу небезпеку для ХДС: зростання популярності партії праворуч від нього" - "Альтернативи для Німеччини".

Відкрита партійна культура

Найкраще результат перевтілення ХДС за час правління Меркель можна побачити на прикладі виборів її наступника. Троє основних кандидатів беруть участь у відкритій боротьбі за посаду. При цьому інші наважуються вийти з-під укриття та публічно атакувати колишню лідерку. Для християнських демократів це досі небачене явище. Іще перед виборами у Бундестаг 1998 року тодішній канцлер Гельмут Коль навіть сам себе призначав головним кандидатом від ХДС.

Сьогоднішній ХДС - відкритіший та розмаїтіший. Він відображає в собі суспільство, яке стає дедалі більш різнорідним. У ХДС зараз хоч і є поширеною туга за чіткими, консервативними позиціями, як у минулому, але "час не повернеш назад, хто б не став наступником Меркель", каже Оскар Нідермаєр. Політолог вважає такий розвиток подій "абсолютно неможливим" та впевнений, що насправді "цього ніхто й не хоче". За його словами, питання максимум у тому - "чи буде й надалі все абсолютно так, як є, чи відбудеться незначна корекція курсу" партії. Зрозуміло одне: за часами на кшталт правління патріарха Гельмута Коля ніхто, схоже, не тужить.