ЮНЕСКО реабілітує Кельнський собор
15 липня 2006 р.
Кельнський собор – одна з найвідоміших релігійних споруд Німеччини. Висота 157 метрів. Загальна площа 7 тисяч квадратних метрів. Час будівництва – понад 600 років. Не дивно, що ЮНЕСКО занесло його до списку Світової культурної спадщини. Але потрапивши до цього списку раз, не означає навічно. Ось уже два роки, як ЮНЕСКО погрожувала відібрати в Кельнського собору престижний статус. Собор стоїть на лівому березі Рейну, а на правому березі власті міста дозволили зведення багатоповерхових споруд, які б частково закривали вид на собор.
Отже, Організація Об’єднаних Націй з питань освіти, науки й культури занесла собор до „червоного списку”. Але власті Кельна пішли на поступки і ЮНЕСКО визнала, що собору більше нічого не загрожує. Таке рішення ухвалила сесія комітету Світової культурної спадщини ЮНЕСКО, що засідає цього тижня у столиці Литви Вільнюсі. Говорить відповідальний інженер-будівельник з Кельна Барбара Шок-Вернер:
„Ми сподівалися на це рішення, але за кілька годин до його оголошення нас взяли сумніви. В цей день комітет ухвалив дуже суворі рішення по інших об’єктах. Тим більшою була наша радість. Тепер нещасливі часи для Кельна й собору позаду”.
Суперечливі плани забудівлі правого берега Кельна змінили. Залишиться лише один уже зведений офісний центр. Дітер Оффенгойзер, представник ЮНЕСКО в Німеччині, дуже радіє:
„Кельн представив три нові варіанти забудови правого берега. Всі три дістали згоду в комітеті Світової культурної спадщини ЮНЕСКО. Таким чином Кельну дали „зелене світло” на продовження будівництва й зняли його з „червоного списку” пам’ятників, що опинилися під загрозою”.
До останнього каменем спотикання була так звана „буферна зона” – територія навколо собору, яка не підлягає забудові. ЮНЕСКО вимагала такої захисної зони навколо собору, і місто на це погодилося. Хоча вона не буде такої великою, як хотілося б ЮНЕСКО. Але інженер-будівельник Шок-Вернер закликає навчитися на помилках минулого:
„Звичайно, за подіями в Кельні стежитимуть. Адже пролунала вимога збільшити буферну зону навколо собору, і місто на це фактично погодилося. Тепер цього треба дотримуватися. Не те, щоб Кельну не довіряли, але в наступні місяці за містом стежитимуть уважніше”.
Хоча статус Світової культурної спадщини не передбачає прямого фінансування, вартість його важко переоцінити. Справа в тому, що туристи, в першу чергу з азіатських країн, часто планують свої подорожі Німеччиною саме з урахуванням пам’ятників ЮНЕСКО. Якби в Кельна забрали цей статус, туристична галузь могла б недорахуватися прибутків. Більше того, Кельнський собор був би першим пам’ятником, з яким це трапилося. Але міська власті кажуть, що цього не буде.