Будинок Гітлера

Цей будинок у Браунау, що у Верхній Австрії, стоїть порожній. У містечку уже давно не знають, що робити з будівлею, в якій у квітні 1889 року народився Адольф Гітлер. Свого часу у ній розміщувались міська бібліотека, банк та  школа. Мер Браунау Йоганнес Вайдбахер висловив минулого року ідею облаштувати у будинку звичайні помешкання. Після хвилі громадського обурення така ідея зникла сама собою. "Тоді я думав про використання будинку для дешевого соціального житла. Мене не зрозуміли", - пояснює Вайдбахер сьогодні.

Депутат Держдуми Росії Франц Клінцевич якось навіть запропонував зібрати два мільйони євро, аби викупити будинок, щоб потім зруйнувати його. Для мешканців Браунау це, здається, було б найкращим варіантом. Однак зносити будівлю не можна: як елемент історичної частини Браунау вона охороняється як пам'ятник архітектури.

Браунау - Гітлер: у двох словах виражена гірка слава невеликого містечка на австрійсько-німецькому кордоні, яке налічує 16 тисяч мешканців. І хто вже знає, що воно має 750-річну історію? Що літературний пам'ятник місту створив Лев Толстой, який в епохальному романі "Війна і мир" описав воєнний табір росіян біля Браунау 1805 року. Однак цього замало - місцевість до цих пір називають "Браун-Ау", що у перекладі з німецької означає "коричнева заплава" (коричневий - колір форми німецьких фашистів - ред.).

Чому стару теорію згадали саме зараз?

Приблизно місяць тому у віденській газеті Die Presse з'явилась стаття із заголовком "Eine Geburt zu viel" ("Одне народження надміру"). Її автор пригадав стару теорію: ніби мати Гітлера, вагітна Адольфом останні тижні, мала принести обід чоловікові на митницю. Браунау розташоване на річці Інн, по якій проходить австрійсько-німецький кордон, і  ніби на німецькому боці у жінки сталися стрімкі пологи. Щоб уникнути неприємностей, немовля таємно перенесли на територію Австрії.

Виходить, Гітлер не є уродженцем Австрії? Він - німець? І у Браунау тепер не буде проблем? Навряд, адже теорія надто неймовірна та й до того ж "з бородою". Історію про народження Гітлера на німецькому боці від Інна пов'язують з істориком-аматором Еґоном Файном. Почувши її у переказі від церковників, він  відтворив її у книзі "Дорога Гітлера до Нюрнберга".

Флоріан Котанко, директор гімназії у Браунау та голова місцевого Товариства сучасної історії, пригадує оприлюднення теорії 2002 року: "Тоді ця історія викликала резонанс у пресі: починаючи від газети Bild та завершуючи Die Presse". Котанко не вважає теорію переконливою. Проте те, чому вона знову сплила на поверхню, коли постало питання  про використання будинку в Браунау, він пояснити не може.

Ідей використання будівлі багато

Місцевого історика Андреаса Майслінґера обурює те, що преса повернулась до обсмоктування старої історії. Він каже: "Так, ми є містом, в якому народився Гітлер. Ми в цьому не винні, але зробимо щось з цього. Цей виклик ми приймаємо, однак казкою про те, що Гітлер народився не тут, ми перейматися не будемо".

Між тим чиновники у Браунау розмірковують про подальше використання позначеної іменем Гітлера нерухомості. Як повідомив бургомістр Вайдбахер, нині обговорюється можливість розміщення у будівлі освітнього закладу та громадської організації, близької до австрійських соціал-демократів. "Вважаю, що це добре вирішення на майбутнє", - наголосив бургомістр Браунау.

Історик Майслінґер ще 2000 року запропонував зробити з будівлі "Будинок відповідальності" - міжнародну установу обміну досвідом, де б обговорювались, зокрема, теми укладу майбутнього. Спонсорів для цього він також знайшов: Бранко Лустиг, дворазовий лауреат премії "Оскар" та продюсер фільмів "Список Шиндлера" та "Гладіатор", погодився не тільки вкласти у проект гроші, але й знайти інших спонсорів у Лос-Анджелесі, де він нині мешкає.

Флоріан Котанко має ще один варіант. Його фаворитом є рішення, подібне до використання будівлі на території колишнього німецького концентраційного табору "Заксенгаузен", яка була зведена в'язнями і за формою нагадує літеру Т. З 1938 по 1945 роки у ній розташовувалась адміністрація усіх концтаборів, сьогодні - фінансова служба Оранієнбурґа. Втім, в окремому приміщенні відвідувачам нагадують про Інспекцію концентраційних таборів та її функції в системі терору.

Власниця теж вирішує долю будинку

Як би там не було, долю будівлі вирішуватимуть його власниця Ґертруд Поммер та міністерство внутрішніх справ Республіки Австрія. Сім'ї Поммер будинок з розташованим у ньому рестораном належав ще до часів націонал-соціалізму. З 1972 року його орендарем є держава, яка платить власниці, за даними Майслінґера, щомісячно 4700 євро. "Наскільки мені відомо, власниця проти того, щоб тут було щось на кшталт музею", - каже Вайдбахер і додає, що згоди про розміщення освітнього закладу досягти, схоже, вдасться.