Виставка в Магдебурзі

Пошук щастя - одна з чільних тем, яка сушить голови багатьом. Не є тут винятком і німці. Один із шляхів рефлексії - дізнатися, що робить щасливими інших. Зокрема старих людей, котрі багато що звідали. Саме так і зробили дев'ятеро студентів і двоє професорів вищої школи Магдебург-Стендаль: влітку 2012-го року вони поїхали до... України.

Німецька молодь упродовж тижня розпитувала пенсіонерів із Переяслава-Хмельницького: що робить їх щасливими? Гігабайти фотографій та 27 інтерв'ю німці втілили у фотовиставці "Щаслива старість в Україні", яка в січні відкрилася в одному з культурних центрів Магдебурга.

Щастя - це коли тобою цікавиться молодь

Спілкування з іншими людьми - саме по собі щастя для українських пенсіонерів. На афішах виставки надрукували слова 62-річної Наталі: "Щастя - це те, що було винайдено мобільні телефони, які дозволяють контактувати з родичами та знайомими".

Студентів вразила українська природність - внутрішня й зовнішня. Яскравий одяг, як-то жовта хустка в поєднанні з синім светром, спершу здалися їм награними й кічевими. Тепер вони сприймають це інакше. "Таким чином люди відкрито виражають себе", - вважає 28-річний Рене Ґольдбах. Увагу хлопця привернула до себе й сердечність українських бабусь: сидячи навпроти них і провадячи розмову, він не почувався чужим, мовби спілкувався з власною бабусею.

Молоді пошуковці відвідували своїх героїв удома та двох притулках для літніх людей. Спілкувалися з пенсіонерами віком від 60 до 90 років, які раніше працювали за найрізноманітнішими професіями. Серед опитаних була й колишня викладач музичної школи, і колишні робітники текстильної фабрики, й медсестри.

Зазвичай люди оповідали про себе дуже охоче, хоча були і скептики, каже професор Гойзінґер. "Одна жінка сказала: щастя - це коли є молоді люди, які тобою цікавляться", - пригадує 26-річна студентка Жозефіна Шрюдер. А от як зауважив 74-річний Ігор, "щоб люди були щасливішими, вони повинні просто жити". До речі, зі своєю дружиною він прожив уже 55 щасливих років.

"Завданням поїздки було не тільки подивитися, як працюють структури для літніх людей в Україні й порівняти їх з Німеччиною. Зрозуміло, що ці системи кардинально різняться. Було цікаво почути, що робить старших людей щасливими", - каже професор Жозефіна Гойзінґер, яка подорожувала зі студентами. Німецька молодь назбирала і людський, і професійний досвід.

Оманливий "рай"

Шукаючи відповіді на запитання про щастя, німецькі студенти завітали й до кількох українських притулків для людей похилого віку. В одному з таких притулків студенти побачили таку картину: його мешканці, зібравшись у коло в саду, співали народні пісні. Голоси, попри зовнішню немічність, звучали чудово. "Усе виглядало майже по-райському", - розповідає керівник центру Мальтійської служби допомоги Олівер Браун.

Однак такі "райські" умови виявилися оманливими. "У порівнянні з німецькою інфраструктурою українська - жахлива", - ділиться своїми враженнями Жозефіна Гойзінґер, відвідавши притулок у селі Ташань Київської області. Люди живуть по шестеро - семеро в одній кімнаті. Персональних телевізорів не мають, газет не передплачують, тут зрідка можна уздріти радіоприймач. Відстань між ліжками така мала, що інвалідний візок не протиснеться. Бракує обладнання: інвалідні візки, які є, - дуже старі.

Німців вразило, що, попри такі невтішні обставини, люди зберігають приязні стосунки. Українські пенсіонери говорили про загальнолюдське - просте і складне, дрібне і значне водночас. Про матеріальні статки їм не йшлося. Може, тому, що багато хто замолоду пережив найстрашніше - війну? Гойзінґер наводить слова 87-річної Людмили, котра дитиною опинилася в Німеччині: "Для мене все добре, коли люди живуть мирно. Ми всі мусили довго чекати на мир. Я молюся за те, щоб мої діти не переживали такого дитинства, як я".

Щастя як стан душі

Чи змінилося в молоді уявлення про щастя після цієї експедиції? Студент Рене Ґольдбах подумав, що варто більше радіти дрібницям. Літні українці розповідали йому, що щасливі вже тоді, коли визирає сонце. "Згадую, як хтось сказав: щастя – це коли можливості співпадають із бажаннями. У неймовірно багатому суспільстві, де всі дороги відкриті, людина, напевно, очікує надто багато від життя і швидше стає нещасною", - підсумовує Олівер Браун.

Можна довго порівнювати та сперечатися, де швидше виникне щастя - в добробуті чи без. А можна, як 78-річна українка Софія, просто сказати: "Щастя - це те, що не можна пояснити. Це стан душі".