Штайнмаєр у Білорусі закликав до спільної культури пам'яті

В урочищі Благовщина під Мінськом у п'ятницю, 29 червня, за участі президентів Білорусі, Німеччини та Австрії відбулося відкриття другої черги меморіального комплексу "Тростенець" на місці колишнього нацистського табору. Для німецького президента Франка-Вальтера Штайнмаєра (Frank-Walter Steinmeier) це був перший візит до Мінська.

Штайнмаєр прилетів у Мінськ із запізненням

Президент ФРН прибув до білоруської столиці з півторагодинним запізненням. Як пізніше пояснив Штайнмаєр на зустрічі з білоруськими та німецькими істориками, це сталося через технічні проблеми з літаком.

"Уранці в Берліні виявилося, що мій літак несправний", - повідомив високий гість і вибачився за запізнення. Учасники конференції "Пам'ятати заради спільного європейського майбутнього" тепло привітали Штайнмайера.

Президенти дали завдання історикам на осінь

Утім, графік візиту постраждав не тільки через поламку літака, а й через гостинність президента Білорусі Олександра Лукашенка: затягнулися й офіційний обід президентів, і двосторонні переговори.

За підсумками переговорів Франк-Вальтер Штайнмаєр розповів про домовленості з білоруським президентом "пізньої осені провести конференцію за участю істориків двох країн". За його словами, Лукашенко "готовий подумати про те, як використати сьогоднішню подію (відкриття меморіалу. - Ред.), яка є історичною, щоб у нас була ще не європейська, але вже загальна культура пам'яті".

"З точністю можна сьогодні сказати, що стабільність і мир на цьому континенті будуть довгостроковими тільки тоді, коли у нас буде мужність до відкритості, коли ми будемо спрямовувати свій погляд у минуле. Так само, як нам потрібна мужність разом дивитися в майбутнє", - підкреслив Штайнмаєр. У свою чергу, Лукашенко подякував Німеччині за величезний внесок у нормалізацію відносин Білорусі та ЄС.

Дискусія про історичну пам'ять

На конференції в Мінському міжнародному освітньому центрі імені Йоганнеса Рау (Johannes Rau) президент Німеччини говорив про необхідність іти до спільної культури пам'яті. "Дуже важливо самокритично подивитися, де ми перебуваємо. Тому що з самого початку, як мені здається, треба констатувати, що європейська культура пам'яті - це не сьогоднішній стан, це шлях, і треба подивитися, де ми перебуваємо на цьому шляху", - сказав він.

За словами Штайнмаєра, треба усвідомити історичну відповідальність за збереження пам'яті і передати її далі наступним поколінням. У цьому плані президент схвально висловився про роботу Народного союзу Німеччини з догляду за військовими могилами.

У фінансуванні меморіалу брала участь Німеччина

До речі, цей союз, так само як і МЗС Німеччини, виступив одним зі спонсорів, які фінансово допомогли створенню меморіалу в Благовщині. Зовнішньополітичне відомство ФРН перерахувало 500 тисяч євро, Народний союз Німеччини з догляду за військовими могилами - 200 тисяч євро, а загалом на будівництво другої черги меморіального комплексу "Тростенець" німецькі організації і приватні особи зібрали мільйон євро.

Німецька історик Крістіане Янеке (Kristiane Janeke) в інтерв'ю DW подякувала Білорусі за те, що "вона нас прийняла в цьому історичному місці - що не було саме собою зрозумілим". За її словами, в Німеччині мало знають про концтабір "Тростенець" і нинішнє відкриття меморіалу, і візит німецького президента допоможе поширити обізнаність про цю трагедію.

Історики знають про Тростенець ще не все

Білоруський історик Ігор Кузнєцов відкриття меморіалу в урочищі Благовщина назвав важливим етапом з розкриття правди про табір смерті "Тростянець". За кількістю жертв він посідає четверте місце після таких сумнозвісних нацистських таборів смерті в Європі, як Освенцим, Майданек і Треблінка.

У той же час Кузнєцов відзначив, що відкриття меморіалу - це тільки початок шляху. Радянські історики спочатку назвали кількість жертв концтабору "Тростенець" - 206 500 осіб, і це число в подальшому не уточнювали. Саме в урочищі Благовщина, де за участі президентів був відкритий меморіал, за німецькими даними, були розстріляні до 80 тисяч осіб, з яких близько 30 тисяч становили депортовані з Австрії, Німеччини, Польщі та Чехословаччини євреї. "Ми знаємо близько 29 тисяч прізвищ депортованих євреїв і лише близько 150 прізвищ загиблих тут радянських громадян", - зазначив експерт.

Ложку дьогтю до організації урочистостей додало те, що білоруська влада за п'ять днів до заходу прибрала поставлені громадськими активістами хрести на місці розстрілу співробітниками НКВС політв'язнів. "Ми застосовуємо подвійні стандарти: жертв нацизму поминати можна, жертв сталінщини - не можна", - констатував Кузнєцов.