Шведизація "Євробачення"

Лише Ірландія має кращі здобутки на "Євробаченні", ніж Швеція. "Кельтський тигр" перемагав сім разів, а шведи - п’ять. Стільки ж, скільки британці та французи. Найвідоміший тріумф Швеції - гурт "Абба" з піснею "Ватерлоо" у 1974 році. Згодом були ще перемоги у 1984, 1991 і 1999 роках. А минулого року в Баку загадкова Лорін з композицією "Ейфорія" знову привезла корону "Євробачення" до Швеції. Разом з нею на лаврах спочили одразу кілька шведських композиторів, поетів та продюсерів. Лише у топ-десятці пісень минулорічного "Євробачення" чотири композиції мають шведське походження - або повністю, або у ко-продукції. Окрім самої Швеції, це були пісні, що представляли Азербайджан (4-те місце), Італію (9-те) та Іспанію (10-те місце).

А якщо подивитися загалом на весь конкурс, то шведські впливи стають ще очевиднішіми: до 16 пісень із загалом 42, що брали участь у минулорічному "Євробаченні", приклали руку шведи. А те, що цей пісенний конкурс взагалі опинився в Баку, також слід завдячувати їм: переможна пісня дуету Ell & Nikki "Running Scared" також походить зі шведських теренів. І цей список можна продовжувати без кінця. Невже Швеція остаточно перетворюється на батьківщину європейського пісенного гран-прі?

Мейнстрім у моді

Лінгвіст та культуролог Ірвінг Вольтер з Вищої музичної школи в Ганновері взагалі висловився про "шведизацію" "Євробачення". Хто-хто, а він на цьому знається. Зрештою саме він не лише заснував перший у Німеччині фан-клуб цього конкурсу, але й 2006 року написав першу докторську роботу на тему "Євробачення". Раніше учасники співали переважно національними мовами, але останніми роками це вже перетворилося на придатний для широких мас мейн-стрім - головним чином англомовний, робить висновок Вольтер.

"Бажання перемогти на цьому конкурсі у багатьох країн таке величезне, що вони готові зробити все для цього, іноді навіть зректися власної культури", - каже відомий ще як "доктор "Євробачення" науковець. "Багато хто не здогадується, що величезна частина мейнстрім-попу, який ми постійно чуємо з радіо, походить зі шведських теренів. Інші країни купують тут якийсь продукт, аби потім презентувати себе в Європі". Така стратегія, приміром, виправдала себе для Азербайджану, який три роки поспіль намагався взяти штурмом "олімп" "Євробачення", і минулого року йому це нарешті вдалося.

За цим же принципом цього року прогнозують перемогу Грузії - пісня, з якою країна виступить цього року у шведському Мальме, походить від того ж пісенного автора, що і позаторішня азербайджанська композиція, а саме: від шведів Ерика Бернгольма та Томаса G:son, який, до речі, написав і минулорічний переможний хіт "Ейфорія". Можна сказати, що G:son складає пісні за принципом гри в лото. Він уже 64 рази намагався підкорити "Євробачення" зі своїми дуже схожими одна на одну композиціями і, фактично, бере конкурс кількістю, пишуть про нього блогери.

Хіти з півночі

Для музичних експертів успіх шведських композицій не є несподіванкою. Зрештою ця невелика скандинавська країна з 9,5 мільйонами мешканців після США та Великобританії є третьою у світі за кількістю виробництва англомовної поп- і рок-музики. І це сталося не вчора. Переможна хода шведів почалася ще від "Абби", з розпадом якої 30 років тому фанати й досі не можуть змиритися. Достатньо згадати також гурти Roxette, The Cardigans, Mando Diao та співачку Lykke Li з хітом минулого літа "I follow river".

Але й за лаштунками справи йдуть добре. Всесвітньо відомі виконавці від Мадонни до Backstreet Boys та Lady Gaga замовляли свої хіти саме тут. Британська газета "Guardian" нещодавно написала, що, мабуть, нема жодного тижня, коли написана у Швеції пісня десь у світі не потрапила б у топ-десятку хітів. Але, власне, через те, що Швеція користується іміджем дружньої безневинності, ніхто не закидає шведам поп-культурної гегемонії.

Виховання та антидепресивна терапія

Виникає логічне запитання, як шведам це вдається? З одного боку, місцеві школи вже змалку пропонують дітям якісну музичну освіту і надають для цього достатньо інструментів та приміщень. З іншого, в країні існує організація "Export Music Sweden", яка нічим іншим не займається, як просуванням на світовому ринку шведської музичної продукції та шведських виконавців.

Національне кастинг-шоу "Євробачення" є у Швеції мало не всенародним святом. У багатьох раундах музиканти змагаються одне з одним. І успіх на "Євробаченні" не розцінюється тут, на відміну від тієї ж Німеччини, як кар'єрна пастка. Навпаки: участь у таких шоу для шведських виконавців є мало не обов'язковим пунктом музичної кар'єри.

І насамкінець, як би це заклішовано не звучало, написання музики у довгі та похмурі зимові місяці є невід'ємною частиною повсякдення багатьох шведів. По-перше, так час спливає швидше, по-друге, це рятує від депресивних настроїв і дає вихід зимовій меланхолії, і по-третє, це плекає музичні таланти.

Індивідуальність по-шведськи

Що ще вирізняє шведів, то це - пошуки індивідуальності. У Швеції музиканти не намагаються наслідувати британські чи американські зразки, натомість створити власний продукт. Бо розуміють, що лише так вони зможуть пробитися на світовому музичному ринку.

Цьогоріч Швецію на "Євробаченні" представлятиме 22-річний Робін Джеймс Олоф Ст'єрнберг з поп-баладою "You". Утім, фавориткою, за версією букмекерів, є співачка з Данії Еммелі де Форест. Якщо вона справді переможе, то цей здобуток потішить також і шведів. Адже батько дівчини - швед, і сама вона виросла у Стокгольмі. Крім того, переможний трофей у вигляді скляного ностальгічного мікрофону є роботою шведського митця К'єлля Енгмана. Ще більше Швеції на "Євробаченні" навряд чи може бути.