Чорногорія: Трохи бунту у невеликій країні

"Міло, ти злодій", - скандує натовп на Площі Республіки у чорногорській столиці Подгориці. Аж раптом один з ораторів заявляє, що слово "злодій" надто м'яке, щоб описати усе зло, яке Міло Джуканович учинив за 24 роки правління. "Міло, ти вбивця!" - демонстранти миттєво підхоплюють нове гасло. "Ви - кошмар цього диктатора", - підбадьорює натовп лідер опозиційного Демократичного фронту Славен Радунович. Потім виголошується кілька запальних промов, у яких постійно повторюються ключові слова "диктатор" та "режим".

Близько трьох тисяч осіб взяли участь 15 листопада в антиурядовій демонстрації у Подгориці. Демонстранти вважають, що ера Джукановича затягнулася. Її характерними ознаками були корупція та кумівство, розподіл робочих місць на користь однопартійців та важкі умови життя більшості з 620 000 жителів цієї невеликої балканської країни. Теперішньому прем'єр-міністру було лише 26 років, коли у 1989 році він завдяки так званій Антибюрократичній революції виборов для себе провідну роль у Комуністичній партії Югославії. Та 1991 року він пов'язав свою долю з Чорногорією та став головним ідеологом відокремлення республіки від Сербії. Тим часом його домінування на політичній сцені стало настільки очевидним, що його опонентам не треба було навіть вимовляти його ім'я. Вони просто казали "він".

"Ми хочемо покласти край цьому пеклу і цьому рабству, - сподівається пенсіонерка Мірела Доблянич, яка змушена виживати на 250 євро на місяць. - Як я можу заплатити за свої ліки?"

НАТО - табуйоване слово

Цього вечора над демонстрантами майоріли чорногорські та кілька сербських прапорів. Невеликі групи час від часу співали сербські націоналістичні пісні. Серед організаторів протесту - просербська партія, яка донедавна демонізувала незалежність Чорногорії та виступає рішуче проти членства країни у НАТО. Джуканович натомість оголосив вступ країни у НАТО своєю головною метою. Антиурядові демонстрації голова уряду вважає спробою зашкодити цим планам - якраз перед очікуваним у грудні отриманням запрошення на членство в Альянсі.

Але демонстранти відмовилися від антинатовських гасел на підставі того, що до складу Демократичного фронту входить також політичні сили, які схвалюють атлантичну інтеграцію. На останніх виборах цей блок позиціонували як головну опозиційну групу, але після багатьох суперечок йому вдалося отримати лише приблизно вісім процентів голосів. Тепер Демократичний фронт вимагає формування перехідного уряду, який провів би "перші справді вільні вибори". Інші опозиційні партії не підтримують протестні демонстрації.

"Але це єдиний вихід", - переконаний Александр Янкович. Молодий батько двох дітей безробітний та не має довіри до державних інституцій. - Наші лідери не поспішають з виборами. Схожа ситуація була в Румунії чи арабських країнах, де народу довелося вийти на вулиці. Дай Бог, і у нас так буде".

Усе мирно

Наприкінці жовтня, коли на вулиці вийшли приблизно 10 000 демонстрантів, у Подгориці вже було гаряче. Тоді, за офіційною версією, на поліцію напали демонстранти у масках. У соціальних мережах, однак, натомість писали, що нападників підбурювали провокатори режиму. Наслідком протесту був хаос та десятки поранених. Трьом лідерам демонстрантів - щойно їх позбавлять парламентського імунітету - буде висунуте звинувачення у "закликах до насильницького повалення конституційного ладу". З іншого боку розслідування ведеться лише проти двох офіцерів антитерористичного підрозділу поліції - хоча на відеозаписах видно, що громадян били значно більше поліцейських.

Цього разу сцен насильства не було. Ідеєю опозиції було створити живий ланцюг навколо "окупованих диктатором органів влади". Дехто стояв у ланцюгу зі свічками, хтось - із запаленим смолоскипом. "Нас так багато, що ми могли б оточити урядовий квартал у Пекіні", - вигукує наприкінці акції опозиційний депутат. Це, звісно, перебільшення - для Пекіна трьох тисяч людей було б замало. А от для урядового кварталу у Подгориці - цілком достатньо. Будівлі уряду, парламенту та офісу президента розташовані у чорногорській столиці зовсім поруч.

Кілька тисяч людей - чи цього замало, щоб похитнути позиції впевненого у собі прем'єра? А може, не так і мало - у країні, де більшість населення апатична та аполітична і не вірить у можливість змін. Блажо, молодий політолог, який знову вийшов на протест, і сам не знає відповіді на це питання. "Я думаю, що момент уже втрачено", - каже він. Йому бракує молодої сили, яка хотіла би скинути не лише уряд, але й усю корумповану систему: "Ці опозиціонери на сцені вже 25 років".

Люди швидко і тихо розійшлися з центру Подгориці (в інших чорногорських містах протести ще тривали). Поліцейські підрозділи, які були приховані на бічних столичних вуличках, пакували свої щити та балончики зі сльозогінним газом. Цього разу вони не знадобилися.