1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Німецькі фермери воліють купувати землі в Україні

Олександра Індюхова
5 лютого 2020 р.

Десятиліттями частина сільгоспугідь у Баришівському районі на Київщині заростала чагарниками. Німець Дітріх Трайс узявся за відродження цих занедбаних земельних ділянок, але на заваді можуть стати українські закони.

https://p.dw.com/p/3X28o
Ukraine Bauer Dietrich Teis
Фото: DW/A. Indjuchowa

Нетипово тепла зима й нетипові як для цієї пори року аграрні роботи. Особливо для частини сільгоспугідь у Баришівському районі на Київщині, що десятиліттями заростали чагарниками. За словами місцевих, упродовж останніх 20-30 років тут все було занехаяне.

Відродити ці занедбані сільгоспугіддя вирішив німець Дітріх Трайс (Dietrich Treis), який є гендиректором ТОВ "УІФК-Агро". Тут переважають піщані й дещо заболочені ґрунти. Але Дітріх виріс у фермерській родині та знає, як зробити землю родючою. Вже восени він планує посіяти тут жито.

До дій підштовхує й те, що за законом можуть накласти штраф, якщо сільгоспугіддя доведені до такого стану й не обробляються. Дітріх Трайс родом з маленького селища з-під Касселя. Три роки тому німець очолив в Україні агрокомпанію, що раніше належала українцям, проте збанкрутіла і опинилася у власності банку. Викупив підприємство один з приватних німецьких інвесторів.

У спадок - купа непридатної техніки й напівзруйновані будівлі

Мабуть, найкращим об'єктом з усієї спадщини, що дісталася німцям, була адмінбудівля. Решта - це купа зношеної застарілої техніки, що потребувала ремонту. А ще неправильно побудований елеватор, який не раз довелося капітально переробляти, добудовувати, удосконалювати аби в підсумку мати якісно висушене збіжжя, приміром, кукурудзу.

Німецький фермер Дітріх Трайс уже 20 років живе в Україні
Німецький фермер Дітріх Трайс уже 20 років живе в УкраїніФото: DW/A. Indjuchowa

Крім того, є ще низка занедбаних споруд, чиї дахи місцями поросли деревами, а в середині нагромадилися купи сміття. Поступово ці будівлі перетворюють у щось функціональне, як-от ангари, в яких можна зберігати нову дорогу імпортну техніку. 

У спадок перейшли й усі чинні договори оренди земельних паїв. Нині підприємство Трайса обробляє 3,7 тисячі гектарів землі, що здебільшого належать 1,5 тисячі пайовиків з чотирьох селищ навколо.

Непевні перспективи

Упродовж наступних трьох років термін дії близько третини договорів оренди добігає кінця. Для німецьких інвесторів це означатиме непевні часи, адже вже в жовтні 2020 року може бути скасований мораторій на продаж землі. А в актуальному законопроєкті, який перебуває на розгляді у Верховній Раді, не передбачається, що іноземці зможуть купувати українські землі.

Дітріх Трайс каже, що його підприємство багато вкладає в ці землі. У ґрунт вносяться добрива, вапно. Щоб підвищити рівень родючості земель проводять і низку інших заходів. Однак тепер є побоювання, що ці землі куплять інші власники, отримавши без клопоту "усі вершки", переймається Трайс. "Я волів би мати такі ж права на купівлю земель, як і мої сусіди - українські фермери", - каже німець.

Такої думки дотримується не лише Дітріх Трайс, а й ще з десяток фермерів з Німеччини, Нідерландів, Австрії і Швейцарії, які працюють в Україні більше трьох років. Вони написали листа на адресу президента Володимира Зеленського, керівника уряду та голови Верховної Ради з проханням врахувати й їхні інтереси під час ухвалення закону про відкриття ринку землі.

Дискримінаційний закон

Обмеження для іноземців щодо купівлі землі, що внесені в законопроєкт до другого читання, іноземні аграрії вважають дискримінацією і перепоною для конкуренції. Вони закликають українську владу повернутися до попередньої версії законопроєкту. Та передбачала, що юридичні особи, кінцевими власниками яких є громадяни інших країн, які орендують сільгоспугіддя в Україні більше трьох років, також можуть придбати землі з 1 жовтня 2020 року.

Дітріх Трайс так це пояснює: "Іноземці ж не можуть з собою забрати українську землю! Якщо я її купую, це означає, що я тут залишаюся і далі інвестую в неї. Іноземці в цьому процесі - це не так драматично, як багато хто стверджує".

Частина сільгоспугідь в Україні десятиліттями заростала чагарниками
Частина сільгоспугідь в Україні десятиліттями заростала чагарникамиФото: DW/A. Indjuchowa

Сам Дітріх Трайс в Україні вже 20 років. Уперше німець побував тут ще в 1996-му році як представник фірми John Deere. Розповідає, що вже тоді промайнула думка, що треба повернутися. І в 1999-тому таки повернувся. Нині у Дітріха в Україні вже є родина. Він встиг попрацювати в багатьох німецьких проєктах та навіть мотивував німецьких фермерів відкривати бізнес в Україні.

У кількох з них, так само, як і в компанії, яку очолює Трайс, це вийшло доволі успішно. Теперішні обмеження для іноземців були внесені до законопроєкту на тлі масових протестів українських фермерів. Вони вважають, що іноземці з дешевшими кредитами, які вони отримують у своїх країнах, можуть витиснути вітчизняних колег з ринку. Законотворці цю критику врахували.

Загроза інвестиційній привабливості

Але, в результаті, як вважає експерт аналітичного центру EasyBusiness Дмитро Ливч, виникла нова небезпечна ситуація. У разі обмежень для іноземців очікувати серйозних інвестицій у агарний сектор буде доволі важко. Оскільки ця галузь є найперспективнішою для розвитку, то про щорічне зростання ВВП до рівня 4-5 відсотків, як це пообіцяв прем'єр Гончарук, можна забути.

Згідно з розрахунками центру EasyBusiness, у наступні 10 років ліберальна модель могла б принести українській економіці близько 85 мільярдів доларів додаткового приросту ВВП. А це - 4-5 відсотків щороку. "Модель, яка пропонується зараз, є найменш ліберальною", - запевняє Ливч. "Будь-яке обмеження, що накладається на ринок землі, на обіг землі після скасування мораторію, негативно впливає на попит і, відповідно, зменшує динаміку ціни на землю, а також на вартість оренди", - додає експерт.

У результаті від цього можуть постраждати в першу чергу власники паїв, вважає експерт. Адже в них можуть скупити землі за низькими цінами, а потім пропонувати фермерам дорожче. І не лише іноземним, а й українським, які обмежені в фінансових ресурсах.

Надії на зміни в законах

В Україні нині працюють близько 1350 аграрних підприємств з іноземною участю. Їхні юристи наразі не зовсім розуміють, як працювати далі. Якщо певна кількість людей захоче продати свої паї, то зробити це можна навіть з діючими договорами оренди. А ось кому вони можуть це продати? Відповіді на це в чинному законодавстві та в тому, що ухвалюється, - різні.

"Згідно з нормами Земельного кодексу, ми, як законні орендарі, маємо право на переважне право на купівлю ділянки, яку ми орендуємо. А законопроєкт, який зараз на розгляді в Верховній Раді, на жаль, не каже, як нам це право реалізувати. Чи як нам отримати компенсацію, якщо нас не допустять до ринку землі", - пояснює юристка юристка ТОВ "УІФК-Агро" Анастасія Оленцевич.

Експерт аналітичного центру EasyBusiness Дмитро Ливч вважає, що модель допуску іноземців до земельного ринку треба допрацювати і привести у відповідність до інших законів. Поки в Верховній Раді схиляються до того, щоб запровадити перехідний період, після якого купувати землі можуть і іноземці. В будь-якому разі, застерігає експерт, затягувати з цим періодом не слід.

Адже поява на ринку більшої кількості іноземців, які звикли до сплати усіх податків, до відкритої бухгалтерії, допоможе вирішити одну з головних аграрних проблем - вивести цей сектор з багаторічної податкової тіні та дати поштовх для розвитку. "Ринок може вирішити все: відсіяти неефективні компанії і дати більше можливостей для більш ефективних компаній", - запевняє Ливч.

За його словами, нині низька вартість оренди створює значні переваги багатьом компаніям. Натомість вільний ринок призведе до того, що "підприємства будуть ставати ефективнішими". Адже в Україні можна успішно вирощувати не лише сировинну продукцію на кшталт пшениці, кукурудзи тощо, стверджує експерт. 

Дефіцитні робочі місця

У німецькій компанії Дітріха Трайса працюють 80 робітників, зусиллями яких підприємство вже третій рік збирає непогані врожаї пшениці, кукурудзи, рапсу, соняшнику. Дітріх Трайс добре знає кожного. Приміром, водія екскаватора Василя він називає охайним віртуозом. Мовляв, може ковшем скласти сірники в коробку, нічого не пошкодивши.

Василь працює у німців вже три роки. Визнає, що йому дуже подобається. Серед переваг - чіткі рамки робочої зміни - з 8-ої до 17-ої години, безкоштовний обід, що привозять навіть у поле, душові кабіни, де можна освіжитися після роботи. Все це - рідкість для багатьох українських підприємств.

Але головне, каже Василь, тут цінують його вміння і по-людськи ставляться. Сам він не має земельного паю і в цілому проти скасування мораторію на продаж землі. Каже, що селяни можуть залишитися ні з чим. На його думку, Україні не треба поспішати, земельні паї могли б і далі орендувати як українці, так й іноземці.

"Людей забезпечувати роботою треба. Без роботи виїжджають за кордон, в Європу. Тут треба організовувати роботу. У себе в Україні. Без роботи сім’ї не проживуть", - каже Василь.

Незворотній процес

Дітріх Трайс розуміє, що процес відкриття ринку землі в Україні незворотний. Каже, що поки не панікує щодо перспектив існування його підприємства.

"Ні, з країни ми не поїдемо. Дуже багато сюди вклали. Просто будемо дуже обережними з запланованими інвестиціями", - каже він.

Німець розуміє непросту ситуацію, в якій опинилася українська влада. Але сподівається, що позиція іноземних фермерів, які вже багато років обробляють українські землі, так чи інакше буде врахована. Поки що іноземцям жодної відповіді з високих київських кабінетів не надіслали.

Продаж землі: іноземні фермери в Україні проти обмеження своїх прав (30.01.2020)

Вимираючі села: чи допоможе земельна реформа? (13.12.2019)

Пропустити розділ Більше за темою

Більше за темою