Чому українським чиновникам підвищують зарплати
23 серпня 2017 р.
Майже кожна звістка про доходи чиновників стає об’єктом бурхливого обговорення в українському суспільстві - чи то рішення депутатів збільшити собі зарплати, чи то дані про річні виплати топ-посадовцям. На тлі стрімкої інфляції та постійного зростання комунальних тарифів з одного боку, і невисокої ефективності бюрократів з другого, витрати на державний апарат багатьом українцям здаються незрозумілими і необґрунтованими. Як, приміром, плани уряду вже в листопаді 2017 року найняти тисячу реформаторів на зарплати у 50-70 тисяч гривень та підвищити оклади іншим чиновникам.
Затяжна реформа
Перегляд зарплат - лише частина всеосяжної реформи державної служби, розпочатої два роки тому з ухвалення нового закону "Про державну службу" та "Стратегії реформування державного управління України на 2016-2020 роки". Цими документами, серед іншого, передбачено створення директоратів у міністерствах - підрозділів, які формуватимуть державну політику для конкретного міністерства або відомства. Саме до цих директоратів Кабмін і планує найняти високооплачувану "тисячу реформаторів" і розпочати комплексну реформу державної служби.
"Нині міністерства обтяжені невластивими функціями, як-от керівництво державними підприємствами, активами, вони надають інспекційні послуги. Мета реформи - відмежувати міністерства від цих функцій і залишити тільки функції формування політики," - пояснює реформатор держслужби - виконавчий директор Офісу реформ КМУ Антон Ященко. Зі створенням директоратів, додає він, міністерства не лише позбудуться "зайвої" роботи, а й зможуть скоротити армію чиновників, вивільнивши фонди для підвищення зарплат.
А в Реанімаційному пакеті реформ (РПР) вважають, що це може допомогти й у боротьбі з корупцією в лавах бюрократів: "Ми зараз формуємо директорат, який управлятиме програмами і проектами на 16 мільярдів гривень. Як думаєте, якщо такому керівнику директорату платити 10 тисяч гривень, чи не буде в нього спокуси залізти в державну кишеню?" - говорить Сергій Сорока, менеджер групи "Реформа публічної адміністрації" РПР.
Нестабільні й непередбачувані доходи
Новий закон "Про державну службу" передбачає не лише підвищення зарплат загалом, а й збільшення частки окладу в заробітку чиновника. Наразі ця стабільна частина складає приблизно 30 відсотків, а до 2020 року має зрости до 40-50 відсотків. У грошовому еквіваленті, за даними Кабміну, посадовий оклад держслужбовця центрального рівня наразі становить від двох до 13 тисяч гривень. Решту заробітку формують доплати - залежно від кількості років вислуги, рангу й низки інших додаткових критеріїв. Тож, скажімо, керівнику відділу з окладом у 6-7 тисяч гривень разом з усіма доплатами можуть наприкінці місяця нарахувати вчетверо більше, пояснюють у Центрі економічної стратегії.
"Така система - з надто великою часткою негарантованих виплат - не сприяє залученню оптимальних людей до системи державної служби. Це призводить до того, що ми, незалежно від нового закону, який відповідає європейським нормам, консервуємо існуючу систему," - вважає виконавчий директор центру економічної стратегії Гліб Вишлінський. Його організація підрахувала: диспропорція величини окладу й "бонусів" здатна спричинитися до абсурдної ситуації, коли зарплата державного секретаря-новачка може бути співставною з винагородою начальника відділу із 17-річним стажем.
"У багатьох міністерствах є надлишковий штат, і політичного рішення про його скорочення і підвищення зарплати ухвалювати ніхто не хоче. Тому премії роздають найнеобхіднішим", - продовжує Вишлінський. Так було, приміром, коли Айварас Абромавічюс в 2015 році за три місяці "зачистив 40 відсотків співробітників міністерства й, виходячи з меритократичних принципів, роздавав премії "хорошим людям", які прийшли з приватного сектору і за рік змогли зробити багато", - пояснює експерт. Нині ж, щоби масово залучити конкурентних співробітників до міністерств, така стратегія не спрацює, вважає Вишлінський.
Не всі чиновники однакові
Однак радикального переформатування зарплат та скорочення штату не достатньо для успішної реформи державного сектору. Вишлінський зауважує, що в Україні досі немає єдиної системи зарплатно-кадрового обліку державних службовців. Це означає, додає експерт, що ніхто не володіє інформацією про розміри зарплат і фактичну кількість як чиновників, так і незаповнених вакансій. Наразі деякі керівники відомств і структурних підрозділів користуються цим, щоби компенсувати невисокі посадові оклади: гроші, зекономлені на незаповнених вакансіях, перерозподіляють на доплати чинним співробітникам.
Тому непоодинокі ситуації, коли в різних міністерствах спеціалісти одного рівня за схожу роботу можуть отримувати різну зарплату. Вишлінський наводить приклад Секретаріату Кабінету міністрів, працювати в якому було би престижно, якби не низькі зарплати - подекуди значно нижчі, ніж на відповідних посадах у міністерствах.
Між тим, і Вишлінський, і Сорока вважають, що у відомствах різних гілок влади диференціація зарплат є виправданою. Як-от, наприклад, доплати працівникам правоохоронних та антикорупційних органів. Однак експерти зауважують: політика доплат за "інтенсивну" або "небезпечну" працю має бути абсолютно прозорою.
Десятину - на бюрократію
Наразі розчищення Авгієвих стаєнь бюрократії в Україні, фактично, фінансує Європейський Союз: минулого року Брюссель надав Києву понад 100 мільйонів євро на реформу державної служби. І хоча формально гроші на підвищення зарплат чиновникам Україна знайшла в державному бюджеті, ці 100 мільйонів євро є "гарантією" для збільшення посадових окладів, пояснює голова Національного агентства України з питань державної служби Костянтин Ващенко.
Коли Україна завершить реформу міністерств, переглянувши функції чиновників та скоротивши непотрібні посади й, імовірно, штат відомств, "реформаторські зарплати" стануть стандартними, пояснює Вишлінський. З ним погоджується і Сорока: "Органи, які формують політику, можуть у наступні два роки проведення реформи за рахунок скорочення персоналу зберегти фонд зарплати і розподілити його потім на власний розсуд, причому абсолютно законно".
За даними Центру економічної стратегії, останніми роками зарплати чиновників в Україні зростали навіть швидше, ніж економіка, й цьогоріч витрати на держапарат можуть перевищити 10 відсотків від ВВП. А це навіть більше, ніж в середньому в країнах ЄС. Причому співвідношення числа чиновників до зайнятого населення в Україні - навіть нижче, ніж у Євросоюзі.
Наскільки успішною буде реформа, залежить від виконання всього ланцюжка перерахованих критеріїв, говорить Вишлінський. Сорока ж додає: "Досвід показав, що ті проекти у нас успішні, які починаються з нуля, які не перебудовують ту чи іншу структуру, а створюють щось нове". Нинішню перебудову міністерств він вважає саме "проектом з нуля".