Урочистості без головного гостя

14 травня США відкриють нове посольство у Єрусалимі. Торік рішення про визнання Єрусалима столицею Ізраїлю та перенесення туди дипломатичного представництва США вітали ізраїльтяни, ним же обурювались палестинці. Вже наступного тижня ці плани мають стати реальністю. Однак заплановані урочистості відбудуться без головного гостя - президента США Дональда Трампа.

Ще днями президент США не виключав того, що особисто прибуде на церемонію. "Можливо, я поїду. Дуже пишаюся цим", - сказав він 27 квітня під час спільної прес-конференції із канцлеркою ФРН Анґелою Меркель (Angela Merkel) у Вашингтоні.

Однак остаточний список гостей, який надійшов до МЗС Ізраїлю, участі Трампа не передбачає. Замість себе президент США надсилає свою доньку Іванку Трамп у супроводі її чоловіка Джареда Кушнера, заступника голови Держдепартаменту США Джона Саллівана, міністра фінансів Стівена Мнучіна та спецпосланця США на Близькому Сході Джейсона Грінблатта. Про причини відсутності президента США не повідомляється. "Від самого початку розраховували на те, що Трамп не поїде. Але, вочевидь, він насолоджувався тим, що не став спростовувати чутки", - каже кореспондент ізраїльського суспільного мовника "Кан" у Вашингтоні Натан Гутман.

Ізраїльські ЗМІ додають, що американська делегація включатиме загалом 250 осіб. Крім того, на церемонію планують запросити усіх послів, акредитованих у державі. На знак вдячності мерія Єрусалима оголосила про відкриття "Площі Дональда Трампа" поблизу нового посольства США. 

Нагадаємо, що перенесення посольства США до Єрусалима вважають одним із найбільш контроверсійних кроків адміністрації Дональда Трампа. Хоча ідеться про виконання його передвиборчої обіцянки. Трамп пояснив, що таким чином він знімає тему Єрусалима, одного із найважчих питань ізраїльсько-палестинських переговорів, із порядку денного. Прем'єр-міністр Ізраїлю Беньямін Нетаньяху вітав це рішення, а лідер палестинців Махмуд Аббас назвав це "ляпасом" та зауважив, що США більше не можна вважати чесним посередником у мирному процесі.

Латиноамериканські країни наслідують приклад США

Хоча більшість країн, включно із державами Євросоюзу, досі не визнають Єрусалим столицею Ізраїлю через неврегульований статус його східної частини, США - не єдина країна, що оголосила про перенесення посольства. Зокрема, такі ж плани вже озвучив Парагвай, а раніше - Гватемала. Голова Палестинської національної адміністрації Махмуд Аббас у вівторок, 8 травня, закликав країни Латинської Америки утриматися від цих дипломатичних кроків. Про це він заявив перебуваючи із візитом у столиці Венесуели Каракасі. 

Але, схоже, його заклики мало вплинуть на цей тренд. Так, і президент Гондурасу Хуан Орландо Ернандез повідомив, що збере комісію для вивчення питання перенесення свого посольства слідом за США. Маловідомий факт, але у минулому посольства двох південноамериканських країн - Сальвадору та Коста-Ріки - розташовувалися у Єрусалимі, але згодом із політичних причин їх перенесли у передмістя Тель-Авіва.

Розглянути рішення про перенесення посольства до Єрусалима запропонувала днями і голова уряду Румунії Віоріка Денчіле. Проте ці плани наразилися на жорстку критику румунського президента Клауса Йоганніса. У Чехії, натомість, із такою пропозицію виступив президент Мілош Земан. Але чеський прем'єр Андрей Бабіш вказав на серйозні геополітичні перепони для такого кроку та згадав про європейську солідарність. Як відомо, позиція ЄС полягає у тому, що остаточний статус Єрусалима має бути вирішений у ході ізраїльсько-палестинських переговорів. Разом з тим, Чехія планує посилити свою присутність у місті, відкривши там почесне консульство. Раніше прем'єр Ізраїлю заявив, що "принаймні півдюжини країн" серйозно розмірковують над перенесенням своїх посольств.

Відкриття посольства США у Єрусалимі приурочене до 70-річниці незалежності Ізраїлю. Палестинці одночасно відзначатимуть "Накбу", що перекладається як "катастрофа", коли близько 700 тисяч арабів мусили залишити свої домівки, ставши біженцями. 15 травня очікується нова хвиля палестинських протестів, які почалися наприкінці березня на кордоні між Сектором Газа та Ізраїлем. За останніми даними, близько 40 палестинців загинули та 1700 дістали поранення у ході цієї хвилі протистояння із ізраїльськими військовими.