Чому Німеччина раптом заговорила про «правий терор»

Німеччина приголомшена: федеральна прокуратура завела розслідування у справі «заснування та членства у терористичному об’єднанні». А міністр внутрішніх справ ФРН Ганс-Петер Фридрих застеріг щодо «нової форми правоекстремістського терору». Останніми роками про таке явище у Німеччині не було й мови. Що трапилося, запитують себе мешканці країни?

У неділю ввечері 13 листопада, було видано ордер на арешт 36-річної жінки, підозрюваної в причетності до вбивств дев’яти іноземців та співробітниці поліції. За даними слідства, Беата Ц. входила до лав правоекстремістського угруповання «Націонал-соціалістське підпілля», що діяло у федеральній землі Тюрінгія з 1998 року. У цій справі раніше вже затримали 37-річного Гольґера Ґ. У понеділок видали ордер на арешт ще одного підозрюваного.

Зізнання на DVD

Причетність цього тріо до правоекстремістських злочинів, фактично, вже доведена. На DVD, який надійшов у розпорядження виданню «Der Spiegel», члени угруповання зізнаються у низці вбивств. Ідеться головним чином про період між 2000 і 2006 роками. Ці злочини німецькі ЗМІ охрестили як «кебаб-убивства». Жертвами стали вісім турків та один грек. Усі – дрібні підприємці. Три вбивства відбулося в Нюрнберзі, два – у Мюнхені, ще по одному – у Гамбурзі, Ростоку, Дортмунді та Касселі. В усіх цих випадках застосовувалася одна і та ж зброя.

Вельми загадковим виявилося також убивство співробітниці поліції в Гейльбронні. У квітні 2007 року 22-річну Мішель К. серед білого дня вбили пострілом у голову на галявині, де саме проходили народні гуляння. Її 24-річного колегу тоді теж тяжко поранили, і він багато тижнів пролежав у комі. Слідчі упродовж чотирьох років безуспішно намагалися з’ясувати обставини загадкового злочину.

Лише на початку листопада цього року з’явилися проблиски у цій справі. Службову зброю обох поліцейських було знайдено у спаленому автофургоні неподалік Айзенаху в Тюрінгії. Перед тим у тій самій автівці вчинили самогубство Уве М. і Уве Б., яким приписують низку банківських пограбувань.

У той же час у саксонському містечку Цвікау згорає будинок, у якому обидва ймовірні грабіжники мешкали з їхньою спільницею Беатою Ц. 36-річна жінка кількома днями пізніше добровільно здалася поліції в Йєні. На руїнах будинку було знайдено пістолет, яким було скоєно «кебаб-убивства». Тим часом у землі Північний Рейн-Вестфалія поліція перевіряє інформацію, залишену на DVD, згідно з якою, це саме неонацистське угруповання може бути причетним і до бомбового вибуху у кельнському районі, населеному переважно турками, в 2004 році. Тоді поранень зазнали 22 людей.

Політики в праведному гніві

Повідомлення про те, що терористичне угруповання роками спокійно і безкарно вчиняло свої криваві злочини в Німеччині, мало ефект бомби. Як заявив газеті «Bild» міністр внутрішніх справ Ганс-Петер Фридрих, «дуже непокоїть те, що між серією вбивств по цілій Німеччині та правими екстремістами в Тюрінгії не було вчасно встановлено зв'язок».  Незрозумілою з огляду на все це є також роль Федерального відомства захисту конституції. Головне питання, яке хвилює суспільство, нині полягає в тому, як могли праві екстремісти, які вже щонайпізніше з 1998 року перебували в полі зору слідчих, залишитися безкарними.

Опозиція звинувачує уряд у провалі. Експерт з внутрішньої політики Соціал-демократичної партії Німеччини Дітер Віфельшпютц наголосив в інтерв’ю газеті «Hamburger Abendblatt», що така ситуація є цілковитою і безапеляційною поразкою німецьких сил безпеки. «Представники поліції та відомства захисту конституції щоразу казали нам, що хоча в Німеччині й існує потенційно готовий до насилля екстремізм, однак жодних зв’язків з тероризмом це явище не має», - наголосив експерт.

У вівторок цим випадком займатиметься контрольна комісія Бундестагу. Німеччиною нині котиться хвиля повторних розслідувань інших численних нерозкритих нападів. Також канцлер Німеччини Анґела Меркель обіцяє вивести винних на чисту воду: «Родичі та близькі жертв можуть бути цілком певними, що наша правова держава зробить усе можливе, аби з’ясувати, хто і що за цим стоїть».

Автори: Мартін Муно / Христина Ніколайчук
Редактор: Володимир Медяний